Серпень 1941 року. Уже на початку місяця місто було повністю оточене фашистськими військами з суші. На Одесу було кинуто всю 4-ту румунську армію та частини 72-ї німецької піхотної дивізії. Єдиний шлях для забеспечення жителів продовольством і військ зброєю залишався з боку моря — Чорноморський флот взяв активну участь в обороні міста.  Румунські загарбники планували взяття Одеси відзначити військовим парадом на Соборній площі вже 10 серпня. Однак одесити змусили ворога забути про блискавичну перемогу.

Валерій Зленський, військовий капелан

Коли вороги підійшли, то сотні, тисячі людей пішли для того, щоби готувати рубіж оборони. Був такий ентузіазм для того, щоби не допустити ворога. Бо кожен знає, шо таке, коли приходить ворог…

 

На думку людей, які є майже однолітками героїчної оборони міста, саме дух народної згуртованості, жаги до життя та братня підтримка допомогли триматись 73 дня.

 

Світлана Лукіна, лауреат літературних премій

Каждый человек, который приходит сегодня к памятнику неизвестному матросу, наверное, отдает дань памяти в первую очередь тем, кто насмерть стоял, чтобы наш город выстоял. Беспрецедентный случай в истории Великой отечественной войны — 73 дня героической обороны! Нацисты не могли понять, из чего же сделаны люди в этом городе, которые не сдают этот город!

Валерій Зленський, військовий капелан

Вона би трималася більше, але склалася така стратегічна обстановка, що в Крим увійшли німці і треба було захищати Севастополь. І тому було важко постачати місто боєприпасами, бо віддалилася територія, яка тільки з Кавказа могла йти і перейшли в Крим. І захищали Крим ще 254 дні. Там багато одеситів було.

 

У часи, коли життю нічого не загрожує (маємо домівки, близьких людей поряд, розмаїття розваг),  ми часто забуваємо про тих, кому завдячуємо життям. Такі дні, кажуть ветерани, мають особливо шануватися і згадуватися молоддю. Поставити свічку, або квіти до меморіалу — вже значить зігріти пам’яттю тих, хто віддав найцінніше заради мирного буття сьогодні.

В’ячеслав Мальцев, льотчик, учасник війни

Больше внимания приделить молодежи! Молодежь нужно, чтоб помнили, что была война! Что были такие случаи, что были боевые действия. Больше общались с политеранами

Світлана, одеситка

Я считаю, что нужно помнить об этом, хотя бы из-за того, что люди строили наше будущее! Если бы не они, не было бы нас! Не было бы нашей страны! Не было бы этих дней, которые мы живем и, как бы, не было бы ничего. Это очень важно!

 

 

 

 

 

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован