Поняття «корупції» їм не знайоме. Працюють на благо держави, не мріючи про погони та великі заробітки. Майже ідеальні для виконання найнебезпечніших завдань. Чотирьохлапі держслужбовці лише за два місяці поточного року в рядах управління МВС в Одеській області допомогли розкрити двісті тридцять серйозних злочинів.
Та й їм сьогодні не солодко. Харчування та утримання службових собак дорожчає на очах, а фінансування з боку держави або мінімальне, або взагалі відсутнє. Та якось виживають. Допомогають спонсори. Не можуть встояти перед жалібними собачими очами і деякі місцеві посадовці, розуміючи, що без відважних Рексів і Мухтарів з злочинним світом боротися буде набагато скадніше. Як же несуть свою цілодобову варту чотирьохлапі міліціонери та прикордонники?
Брехня, що чотирьохлапі експерти з наркотиків і самі бувають «під кайфом». Це аморально і економічно не виважено: їх підготовка надто дорога, розповідає начальник кінологічної служби Одеського прикордонного загону Олег Усов. Майору є чим пишатися. В його підпорядкуванні талановиті наркоексперти: американський і англійський спаніелі — Макс і Джесіка. В кожного свої заслуги перед Вітчизною: так Джесіка торік порушила плани громадянки України, яка, прибувши рейсом Стамбул – Одеса, намагалася ввезти до країни більше двох кілограмів «білого порошку», а Макс вилучив два пістолети і близько сотні набоїв. В успішному виконанні операцій, розповідає прикордонник, не останню роль відіграє і тип характеру.
Більшість керівників можуть заздрити: зі своїм кінологом-наставником Джесіка ніколи не сперечається. Принаймні на роботі, вдома – все як вдома.
В Кучурганах на кордоні з Придністров’ям несе службу і руда красуня Джесі. Прикордонники розповідають про свою улюбленицю: ті, хто часто перетинає кордон, навіть впізнають її. Та їй байдуже: до перевізників зброї та наркотиків вона непохитна. А ось її колега з одеського кінологічного центру МВС німецька вівчарка Ельза дуже допомогла правоохороцям в пошуку небезпечного злочинця і стала героїнею кримінальної історії — знайшла, де сховався вбивця, вбивший дівчину.
Вижити в непростих умовах – тільки за наявністю «напарника». Та такого, якому можна і життя довірити. Під час роботи в патрульно-розшуковій службі у Косово прапорщик Сергій Скопа, молодший інспектор-кінолог, переконався, що кращого за його СЄМа немає. Було різне: від розгону демонстрацій до антитерористичних операцій.
В чотирьохлапих рядах професіоналів вистачало завжди. Ходили легенди, якими з захопленням ділилися між собою і з цікавими держслужбовці. «А ти знаєш, кого тиждень тому затримав Мухтар?» чи «Ти б його бачив, такий красунчик…» і все в такому дусі.
Наостанок ми попросили молодого Грома знайти схований мікрофон. Хто б сумнівався – пес знайшов його за лічені секунди.
Так само як на своїй робочій зміні шукатиме наркотики, зброю, злочинців… Тож, стережіться, можливо ваш дух, зловмисники, він уже унюхав.

Комментарии закрыты