Праотець Яаков з усією родиною повертаються з Харану, стоять на порозі країни Ізраїлю. Яаков побоюється зустрічі зі своїм братом Ейсавом, який колись мав намір його вбити. Побоювання стають ще більшими, коли посланці Яакова повідомляють йому, що Ейсав йде назустріч із чотирмастами бійцями.
У цій ситуації Яаков зробив три дії. Він послав Ейсаву дари, підготувався до бою і молився до Всевишнього. Ці дії, взагалі кажучи, суперечать одна одній: якщо дари, отже, війни не буде. Якщо буде війна, навіщо надсилати дари? І якщо Яаков сподівається на молитву Всевишньому, навіщо і підготовка до війни, і дари?
Яаков вчить правильно будувати життя. Слід робити усі дії, які тільки можна зробити, і при цьому цілком сподіватися на допомогу Всевишнього. Адже Він править світом за Своєю волею, а Його воля полягає в тому, щоб світ існував за мирськими законами. Оскільки світ є творінням Всевишнього, отже, Він бажає, щоб світ розвивався природним шляхом, щоб не покладалися на чудеса.
З іншого боку, оскільки світ є творінням Всевишнього, він повністю підкоряється Йому і може змінитися, якщо буде на те Його воля. Тому наказано молитися Всевишньому про допомогу. Успіх приходить у природній подобі, але в основі успіху – Божественна благодать. І цієї благодаті удостоїмося, якщо виконуватимемо волю Всевишнього, Його заповіді.

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован