медиагруппа «ГЛАС» четверг, 19 сентября

08:3208:3208:32
Список программ
поиск:
о программе сетка вещания аpхив обратная связь форум

КАЗАЧЬИ ЗАПОВЕДИ



Славетний син народу України
Життя поклав за волю та буття
Єдиної вкраїнської родини,
За світле, без напруги, майбуття...



З давних давен степовий пейзаж української землі прикрашають "піраміди степів" — кургани та кам’яні козацькi хрести. Вони є свідками багатьох бурхливих подій: чули дзвін клинків, тупотіння не однієї тисячі коней, вигуки переможців та стогін подоланих...

Сьогодні ці пам’ятки сивої давнини нагадують, що й одеська земля вiдчула подих Запорізької Ciчi. Після скасування славетного козацького центру за порогами Дніпра Катериною II частина запорожців знайшла притулок біля Хаджибейської фортеці, заснувавши поселення. Місцеві народні перекази й легенди підтверджують це.

Алла ХАРЧЕНКО, историк (с. Нерубайское):


— Село Нерубайское возникло после уничтожения Сечи в 1775 году. Часть казаков перешла на сторону российского войска, а часть — на сторону турецкого султана. Они очень часто встречались между собой в боях. И существовала между ними такая негласная договоренность, что они будут делать вид, что воюют между собой, а в действительности они не будут рубать друг друга. Вроде бы этот факт лег в основу названия нашего села. И вот как единственное доказательство этого факта сохранились и существуют кресты, которые мы можем видеть.


Найстаріший козацький хрест в Нерубайському датується 1818 роком. Знаходиться він на одному з трьох сільських цвинтарів— Східному — і має форму комбінованого чотирьохкінцевого лапчато-прямого хреста. Загалом, намогильні козацькі пам’ятники є різних видів, але переважно вони лапчаті, мають підписи. Хоча таких на старовинних кладовищах залишилося небагато. А надписи на цих пам’ятках слави, волі, честі та гідності козацької містять у собі не лише дати загибелі похованого, а й інформацію, яка стосувалася різних боків його життя. Дослідження її та самих хрестів грає не останню роль для вивчення традицій та устрою козацького. Хоча б взяти такий приклад. Серед козацьких намогильних пам’ятників сучасні дослідники дуже рідко зустрічають кам’яні хрести, які б свідчили про те, що на цьому місті була похована жінка або дитина.

Справа у тому, що, за історичними даними, вартість одного такого хреста у 1782 році була приблизно 25 рублів. Того ж часу козак Чорноморського війська за цілий рік служби отримував 12 рублів, а курінний отаман — 30. Як бачимо, поставити на могилі кам’яний хрест — справа не з дешевих. Таку розкіш могла дозволити собі людина заможна. А від початку козацьке військо було, як то кажуть, різношерстним. Перші ватаги складалися з людей різного походження, різних станів і навіть різних народів. Та всіх їх об’єднувало бажання сісти на стрімкого коня і з шаблею в руках летіти, як шалений вітер, на бусурманів. Наші пращури постійно брали участь у війнах, національно-визвольних повстаннях українського народу.

Анатолий ПЕТЬКО, Верховный атаман Черноморского казачьего округа и Черноморского казачьего войска, генерал-атаман:


— Дуже дорожив козак своєю честю. Честь була для нього понад усе. Слово "Січ" по різному можна розшифрувати — немовби робили якісь засіки тощо. Але я вважаю, що це — свобода і честь, а скорочено — СіЧ. І козаки цінували свою гідність, свою честь, свою свободу, а також цінували і своїх побратимів.


Слово "козак", що вперше згадується в словнику половецької мови 1303 року, перекладається як "сторож" або "вартовий". Потім воно все частіше зустрічається в тюркомовних джерелах, набуваючи більш широкого значення — "вільна озброєна людина". Хоча існують навіть міфічні теорії щодо значення слова "козак". Так, нібито походить воно від "кози", бо на своїх конях козаки були такі прудкі, як кози.

Людмила СЕМЕШКИНА, заслуженный работник туризма в Украине:


— Коли спалахували ось ті високи смолоскипи на горах, було ясно, що йдуть турки, татари, поляки чи інші завойовники. Тоді козаки схоплювалися на коней і відправлялися в походи. Тривали вони від трьох днів до трьох місяців. Не всі поверталися з походів... І нічого не було з собою: в руці в одній шабля, в іншій — вуздечка.

Захисник свого народу, воїн-лицар — таким є справжній козак. А в проміжках часу між військовими діями — добрий господар на землі. Саме вона була, є і залишається для козаків основним багатством. До речі, особливістю землеволодіння козаків була хутірська форма. Бо за гарну та віддану службу як винагороду отримували земельні ділянки під хутір. Саме цей історичний факт дослідники козацтва беруть за основу, пояснюючи назви деяких сіл в Одеській області.

Так, історик Загоруйко в книзі "По сторінках історії Одеси і Одещини" визначає походження назви села Нерубайське від прізвища козака-першопоселенця Нерибальського. Цей факт підтверджується документами, які збереглися в Одеському державному обласному архіві.

Ще одна легенда назви цього населеного пункту пов’язана з основною господарською діяльністю, яку вели козаки. Наголосимо, що це були степові промисли: скотарство, млинарство, бджільництво і рибальство. Так от...



Алла ХАРЧЕНКО, историк (с. Нерубайское):

— Существует еще одна версия названия нашего села. Она утверждает, что Хаджибей, на берегу которого расположено наше село, всю свою историю был очень соленый, и в нем водилось очень мало рыбы. Он был местом непригодным, чтобы можно было рыбачить. И поселенцы, которые жили на правом берегу лимана, никак не могли заниматься ловлей рыбы.


Зате козаки знайшли собі іншій спосіб заробітку — займалися добуванням черепашкового каменю, більш відомого під назвою "ракушняк", з якого будувалися хати. Кам’яні глиби, деякі з котрих важили до тисячі — тисячі двохсот кілограмів, випилювалися вручну під землею, шахтарським методом. Вони обов’язково мали бути без тріщин. В іншому разі цінність такого каменю різко знижувалася, і робочий день вважався невдалим. Отже, коли глиба починала відколюватися, всю її вагу брав на себе чоловік, який мав прізвисько "ведмідь". Він обережно клав її на підлогу. І тільки потім робітники приступали до її розпилу. До речі, така кам’яна глиба теж називалась "ведмідь".

Там, під землею, козаки мали міні-містечка з технічними приміщеннями та конюшнями. За допомогою коней черепашковий камінь піднімали на гору. Як бачимо, до будь-якої справи ці чубаті чоловіки підходили завзято, по-господарськи. А до землі ставилися особливо уважно. Вона завжди була доглянутою. Теж саме можна говорити і про сучасних козаків. Люблять вони рідну землю та господарство. Так, наприклад, перший заступник гетьмана українського козацтва Анатолій Петько вирощує поросят. Їх у нього майже 20 голів. Який же українець без сала! Адже воно, хліб та сіль завжди були основною їжею справжнього козака, котрий вмів дорожити честю, гідністю, волею, бути міцним духом, вправно володіти зброєю та відчувати себе господарем на землі . Ці риси передавалися з покоління в покоління. А ще — повага до старших, як хранителів козацьких традицій та звичаїв.

Анатолий ПЕТЬКО, Верховный атаман Черноморского казачьего округа и Черноморского казачьего войска, генерал-атаман:

— І було у козаків звичаєве право. В основу було положено повагу до тих, хто дав нам рід, хто заснував його: до батька, до матері, до дідусів, прадідів, до пращурів, — і це передавалося з роду в рід. І було велике шанування тих, хто заснував рід. Була велика повага до старших. І недарма у нас в Україні ми не говоримо "на ти" до батьків, а звертаємося "на ви": мамо — Ви, тато — Ви.


На жаль, сьогодні рідко можна зустріти молоду людину, яка б знала, ким були його прапрадід чи прадід... Хоча знання родового древа — показник поваги до пращурів, до тих, хто започаткував його. До того ж у таких дослідженнях можна глибше пізнати особисте "я", знайти коріння тих чи інших особливостей своєї поведінки, а також почути дуже цікаві історії. Ось що, наприклад, пан Анатолій дізнався про свою бабусю по батьківській лінії.

Анатолий ПЕТЬКО, Верховный атаман Черноморского казачьего округа и Черноморского казачьего войска, генерал-атаман:

— Вона була старшинського роду. Я ще пам’ятаю, в дитинстві вона була така, як панянка, — як то кажуть, білоручка. А старшинський рід — вони були як дворяни. І мій дід, він був рядовий козак, викрав мою бабусю. І ми знайшли коріння ось ці.

Шанобливе ставлення до старших завжди перепліталося з особливою повагою до дітей — продовжувачів козацького роду. І сьогодні козацькі осередки любов та повагу до рідних традицій прищеплюють українцям змалечку. Щоб стати справжнім козаком, слід пройти старовинний обряд прийому. Причому це стосується не тільки малечі, а й дорослих, котрі відчувають у собі козацький дух та любов до Батьківщини.

Сучасна урочиста церемонія "верстанія", тобто посвята, полягає у наступному. По-перше новачок має присягнути на вірність Господу та народу України. Після цього — традиційна козацька чарка. А потім новобранця, преклонившого коліно перед отаманом, охрещують шаблею. І ось перед нами вже справжній козак. А щоб ні в кого не виникало сумнівів щодо цього, на підтвердження свого звання він отримує грамоту з козацькою печаткою.

Диана Шумейко.
"Истоки".
www.glasweb.com


2009-05-17 07:52:49 Олечка

Алла Олександровна очень хороший историк,она и меня учила но благодаря ей я написала ещё одну важную можно сказать легенду.СПАСИБО!!!!




2008-10-06 23:53:12 Коряга

Козацькі заповіді - Чотирнадцятирик та П'ятерик, можливо знайти на сайті "Майдан -Чорна Рада" якщо скористатись пошуковою системою Google. Хай Вам щастить, шановні упорядники.




2008-04-09 11:44:47 Нетреба Юрій

Анатолій Петько зрадник Запоріжського козацтва. А москальське козацтво це сором нашого народу. Нажаль він з своїми ляльковими козаками, знаходяться під впливом *советьсько-російського* минулого і до вільної України ніякого відношення не мають.



Добавить новый комментарий
Имя:

Комментарий:

Пожалуйста, повторите цифры на картинке:


отобразить архив в виде календаря

  страницы:  
1
2
3
4
5
6
7

06 июня, 2007

ВЕСНЯНИЙ ШУМ

08 мая, 2007

ВОСПОМИНАНИЯ

23 апреля, 2007

МИР СКАЗКИ

16 апреля, 2007

КАЗАЧЬИ ЗАПОВЕДИ

03 апреля, 2007

ПИСАНКИ


21 февраля, 2007

ГОПАК

08 февраля, 2007

І ВОЯКИ, І МУЗИКИ

29 декабря, 2006

ВЕРТЕП. КОЛЯДА.

,


 
ГЛАС глас GLAS glas Одесса Odessa ТВ TV радио radio новости news телевидение Одесса радио Одесса реклама Одесса реклама на радио Одесса реклама на телевидении Одесса реклама на ТВ Одесса Ищу работу Продам участок Продам авто Ремонт квартир Требуются рабочие Требуется работа смс 3456 знакомства чат