медиагруппа «ГЛАС» четверг, 19 сентября

08:2708:2708:27
Список программ
поиск:
о программе сетка вещания аpхив обратная связь форум

ГОПАК



Запальний, жвавий, яскравий, величний — таким є народний український танець гопак.

У кожній країні світу його знають як візитку України. Немає і в нашій державі фольклорного танцювального гурту, в репертуарі якого б не було знаменитого гопака. Та й важко зустріти людину, яка б хоч раз не бачила цього танцю.

Однак далеко не всі, дивлячись на козацький запальний гопак, здогадуються, що у традиційних рухах збереглася не тільки духовність і містика глибини століть, а й гармонійна система стародавнього військового мистецтва наших пращурів.


Все нове, як відомо, це добре забуте старе. В даному випадку — це збережений для нас в танці комплекс бойових і спортивних вправ. Відтепер більш широко вони будуть представлені у нових сценічних постановах ансамблю пісні і танцю Центру військового музичного мистецтва в Одесі, таких як, наприклад, "На кордоні". Саме в такому вигляді — з шаблями, піками, під звуки литавр — перед нашими очима постануть герої минувщини, славні лицарі, які стояли на сторожі вольності та недоторканності рідних кордонів.

Игорь ТКАЧУК, балетмейстер ансамбля песни и танца Центра военного музыкального искусства Минобороны:

— Сейчас существует искусство боевого гопака, есть школы, и то, что мы переносим это на сцену, естественно. И являясь балетмейстером военного музыкального центра Одессы, я должен показывать не только старые военные пляски, а вот в такой форме мы показываем военное искусство. Наша армия должна знать, с чего она начинала.


Як то кажуть, якщо ти не знаєш своєї історії, в тебе нема майбутнього. Тому віддані своїй справі люди роблять усе, щоб культура українського народу жила. Вони не можуть погодитися з тим, щоб наші традиції були необоротно втрачені, як це могло статися у минувщині. Життя українців під чужим пануванням протягом століть зіграло свою роль. До наших днів практично не збереглися цілісні методики самовдосконалення, якими користувалися скіфські воїни, російські дружинники та запорізькі козаки. Адже вони навмисно ховали своє бойове мистецтво в танцях.

Сергей Жуган, учитель боевого гопака в г. Одессе, уровень мастерства "Сокіл":


— Наші предки кодували бойові рухи саме в танцях, для того щоб вороги України не могли здогадатися, в якому вигляді буде зашифрована ця інформація.

І як показала практика, обрана тактика була правильною. Таке кодування бойового мистецтва вводило в оману допитливих гостей Малоросії. А таких було чимало.

Сергей Жуган, учитель боевого гопака в г. Одессе, уровень мастерства "Сокіл":

— Це було ще за часів козаків, коли відомий французький мандрівник вирішив подивитися на козацьке військо. Воно було небагаточисельним, мобільним та дійовим. Він вирішив поїхати на Січ побачити, як тренуються козаки, чи всі ходять за наказом і таке інше. Але, приїхавши на Січ, побачив, що всі козаки гуляють, чому зараз існує думка, що козаки пиячили і нічого не робили. А це був процес тренування.

Сьогодні ми маємо можливість зробити спробу розкрити та зрозуміти справжній зміст танцю гопак. І це завдяки тому, що в багатьох українських родинах не був перерваний ланцюжок таємної передачі знань бойових традицій.


Вже існують українські школи національного виду боротьби, назва якому — Бойовий гопак, що продовжують відродження цього виду бойового мистецтва, яке розпочав у 1985 році львів’янин Володимир Пілат. Завдяки дослідженню українських народних танців йому вдалося розшифрувати значну частину техніки цієї боротьби.

На відміну від інших бойових мистецтв гопаку властивий нападаючий стиль, він має більше двохсот кроків. Хлопці вчаться застосовувати в боротьбі багаточисельні рухи ногами — копняки та руками — стусани.

Сергей Жуган, учитель боевого гопака в г. Одессе, уровень мастерства "Сокіл":

— Є ноу-хау — робота наприсядки. І якщо проводити аналогію з народними танцями, в жодному східному бойовому мистецтві ми цього не побачимо. Це передбачає фактично техніку на землі. Коли людина опиняється на землі, вона не знає, що роботи. Воїн ніколи не розгублювався, коли отримував копняка в спину або в живіт, опинившись на землі. Тому він застосовує техніку повзунців.


Процес розкриття таємниці техніки у гопаківців (так називають хлопців, що вирішили займатися українським бойовим мистецтвом) йде поступово. З найпростішого — стійок: "раменна", "свічка", "колінна", "мур", "журавель". Добре засвоївши основу, можна вирушати далі.

Сергей Жуган, учитель боевого гопака в г. Одессе, уровень мастерства "Сокіл":

— Наступний етап відпрацювання техніки бойового гопака — робота над стусанами. Вони йдуть у різні площини людського тіла: зверху, знизу, бічні. Існують стусани, котрі робляться в тулуб супротивника: тичок, духан. Якщо помітили, то назви стусанів відповідають напрямкам, куди вони робляться. Наприклад, духан — це стусан, який забиває дух людині. Він робиться в сонячне сплетіння.


Якщо ви вже вмієте добре володіти своїми руками, попрацюємо над ногами. Вміло ухилятися від ударів в бою, завдяки ножній техніці, не менш важливо.

Сергей Жуган, учитель боевого гопака в г. Одессе, уровень мастерства "Сокіл":

— На відміну від інших бойових мистецтв копняки виконуються такою площиною ноги, як п’ята. Це найбільш загартована частина ноги, яка здатна робити максимальну шкоду супротивнику, що є дуже ефективним при козацькому двобої.


Двобій з обмеженим дотиком — іншими словами двобій-забава. Найважливіше у ньому — точність, швидкість, дотримання оптимальної відстані.

Двобій, також як і однотан, — форма показових виступів. Рухи вивчаються заздалегідь, а потім демонструються перед суддівською колегією. Пройшовшому такий іспит гопаківцю присвоюється певний рівень майстерності. Взагалі ж їх сім. Які? Про них розповімо обов’язково, але трохи пізніше. А зараз — одяг.

Гопаківці тренуються та й іспити здають у справжньому козацькому одязі: сорочка, пояс, шаровари. Кожна ця річ, як і гопак, має маленьку таємницю.

Так, візерунок вишиванки — це певний код, який впливає на енергетику людини.


Пасок одягають не тільки для того, щоб гарно виглядати. Він фіксує нижні хрящі хребта, щоб вони не виходили зі свого природного стану. Саме цим козаки пояснюють відсутність у них такої хвороби, як радикуліт.

Знамениті козацькі шаровари також приховують в собі секретні "нотки".

Сергей Жуган, учитель боевого гопака в г. Одессе, уровень мастерства "Сокіл":

— Одна з них — суто фізіологічна. Тобто козак відчуває себе в них комфортно: взимку в них тепло, влітку нежарко. Термоциркуляція добра, бо вони мають широку форму. Також шаровари несуть бойовий підтекст. В чому він полягає? Річ в тому, що супротивник не може побачити початок руху, який виконує гопаківець: чи то буде копняк, чи то буде переміщення в сторону, чи то буде перехід в іншу стійку.


Це ще не все. Колір шароварів — певний код, який показує рівень майстерності гопаківця. Як вже було говорено раніше, їх сім. Так, хлопець, що має рівень "жовтяк", повинен одягати на змагання білі шаровари, "сокіл" — зелені, "яструб" — сині, "джура" — червоні, "козак" — малинові, "волхв" — також білі. Хоча для того, хто має найвищий рівень майстерності, це неважливо. Його більш цікавить внутрішня суть людини. А вона збагачується з роками. Так само, як і рівні майстерності.















Але отримати їх не так легко, як здається на перший погляд. Трішки позаймався і на швидку руку став "яструбом" чи "козаком"? Ні. Почекай. Тут слід вчинити зовсім по-іншому. Терпіння та робота, робота та терпіння — ось запорука росту. Щоб оволодіти майстерністю будь-якого рівня, треба займатися три роки, їздити на семінари, вивчати історію, здавати іспити. Саме так і робили брати Жугани.

Иван Жуган, ученик боевого гопака, уровень мастерства "Жовтяк":

— Мій брат поїхав на навчальний семінар в Дніпродзержинську, і завдяки його враженням я зацікавився та почав серйозно займатися гопаком. Теж поїхав з братом на семінар, отримав рівень "жовтяк" і до сьогоднішнього дня займаюсь цим видом бойового мистецтва.


Мистецтво бойового гопака і насправді дуже цікаве. Коли дивишся, як вміло хлопці можуть себе захистити, — дух у грудях спирає. Та й серйозне ставлення до життя, до дівчат, жінок відрізняють їх від багатьох сучасних юнаків. А це дає надію: якщо в скрутну хвилину поруч буде така людина, вона захистить тебе. Бо впевнена в своїй силі, навіть на першій сходинці великого шляху бойового гопака.

ИВАН ЖУГАН, ученик боевого гопака, уровень мастерства "Жовтяк":

— Своїм одноліткам я би хотів побажати не втрачати віру, цікавитися українським мистецтвом та культурою і, найголовніше, бути людиною.


Гопак — це чиста сила і краса,
Гопак — високі, рідні небеса,
Це вихор степу і могутність гір,
Козацька воля та іскристий зір,
Це сила духу, твердість кулака.
Така вона — стихія гопака.


Диана Шумейко
«Истоки»
www.glasweb.com


2009-04-18 21:20:47 Сашко Олефіренко

Здоров.хлопці що займаєтесь козацьким гопаком!Я до вас пішов би навіть"новаком"Друже-брате!Мені пояс добрий накрути. щоб я ворогів чимало міг поволокти.Биймо ворогів угруди.а об землю лихом.Українські козаки не бувають тихі.В битвах за Вкраїну-всіх перемагати!А у вільний хлопці час- дівчат цілувати.



Добавить новый комментарий
Имя:

Комментарий:

Пожалуйста, повторите цифры на картинке:


отобразить архив в виде календаря

  страницы:  
1
2
3
4
5
6
7

06 июня, 2007

ВЕСНЯНИЙ ШУМ

08 мая, 2007

ВОСПОМИНАНИЯ

23 апреля, 2007

МИР СКАЗКИ

16 апреля, 2007

КАЗАЧЬИ ЗАПОВЕДИ

03 апреля, 2007

ПИСАНКИ


21 февраля, 2007

ГОПАК

08 февраля, 2007

І ВОЯКИ, І МУЗИКИ

29 декабря, 2006

ВЕРТЕП. КОЛЯДА.

,


 
ГЛАС глас GLAS glas Одесса Odessa ТВ TV радио radio новости news телевидение Одесса радио Одесса реклама Одесса реклама на радио Одесса реклама на телевидении Одесса реклама на ТВ Одесса Ищу работу Продам участок Продам авто Ремонт квартир Требуются рабочие Требуется работа смс 3456 знакомства чат