Лаг ба-Омер — єврейське свято, яке відзначається у 33-й день по Омеру, рахунку днів від Песаха до Шавуота. У цей день одеська громада Хабад влаштувала веселощі в пам’ять про дві речі. По-перше, в цей день закінчилася епідемія, яка забрала життя 24 000 учнів раббі Аківи, ​​інтелектуальної еліти народу. У ті роки знання передавалися від вчителя до учня в усній формі, Тору було заборонено записувати, тому можлива смерть всіх учнів загрожувала повним забуттям важливої ​​інформації. Крім епідемії учнів раббі Аківи знищували римляни. П’ять учнів врятувалися і написали перші книги з кабали і поклали початок запису Талмуда, щоб небезпеки повного забуття більше не було. Другий привід для радості — пам’ять про те, що в цей день пішов з життя найбільший кабаліст раббі Шимон бар Йохай, який заповів по його смерті саме веселитися. Він був одним з п’яти вцілілих учнів раббі Аківи, ​​який написав книгу «Зоар» — це перша і головна праця з кабали.

Авраам ВОЛЬФ, головний рабин Одеси і Півдня України
Неужели это день радости, когда человек умирает? Ведь у нас сейчас 49 дней траура из-за того, что умирали 24тысячи его учеников. Так почему мы радуемся, когда умер учитель, а когда умирали ученики, мы в трауре? Дело в том, что каждый человек состоит из души и тела. Человек, который живет духовной жизнью, душа не умирает, — когда душа уходит из тела, она просто переходит в другое измерение. Нет смерти для души. Есть один вариант, когда мы исполняем заповеди, но без радости, как тело без души. Душа человека, в понимании Торы и заповедей, — это исполнение Торы и заповедей в большой радости. А почему бар Йохай, день смерти которого мы отмечаем? Он был как раз тем, кто открыл для нас душу Торы — он открыл каббалу, он открыл внутренний смысл исполнения любой заповеди. Есть Тора с пониманием каббалы и хасидута, это мы учим в синагоге нашей. Это то, чему учит нас рабби Шимон бар Йохай. Когда мы приходим к такому дню, когда ушел из этого мира человек, жизнь которого была душой, он не умер, человек, который открыл внутреннюю душу Торы и заповедей, — это день радости и день учения для каждого из нас. 

Головний рабин Одеси і Півдня України Авраам Вольф запалив святкове багаття. Багаття — невід’ємна і дуже важлива частина святкування Лаг ба-Омер. Воно як символ величезної свічки. Як годиться, в багаття кидали по 18 свічок, і з падінням кожної свічки той, хто кидав, повинен був загадати бажання.

Фішел ЧИЧЕЛЬНИЦЬКИЙ, заступник головного рабина Одеси і Півдня України
Кто будет радоваться и веселиться в этот день, и получать удовольствие потому, что это день большого дарования устной Торы, которую получил еврейский народ, — рабби Шимон бар Йохай будет молиться за этого человека, чтобы все его молитвы были услышаны. Поэтому мы зажгли большой костер. Это как большая свеча за душу рабби Шимон бар Йохая.

Олександр
И это задача каждого еврея, его дорога перед Всевышним — служить Всевышнему, видя все аспекты этого мира в полноте.

Хана
Мы собрались в праздник Лаг ба-Омер, зажигаем костер. Это очень особенный день. И сегодня у меня особенный день — бат-мицва. Это когда девочка достигает 12-летия. Она сейчас должна выполнять заповеди. 

Сегодня шикарный праздник — Лаг ба-Омер, когда мы веселимся, наши дети веселятся. 

Справжні дитячі веселощі розпочалися вранці наступного дня, коли громада Хабад, вже традиційно, виїхала в Лаг ба-Омер на лоно природи.

Влада
Это всегда очень веселый праздник, всегда много чего происходит, как для маленьких, так и для взрослых, для совсем взрослых. Каждый год это костер, шашлыки, игры интересные очень. 

Катерина РОЗІНА, заст. директора з виховної роботи школи Хабад
Именно когда наступает Лаг ба-Омер, мы можем веселиться, приостановить свою грусть. Потому что до этого у нас были памятные дни, когда мы не можем слушать музыку, танцевать. А сегодня как раз и дети могут парад устроить, каждый класс подготовил плакаты с кричалками, с заповедями. Собрали всех, от мала до велика: университет еврейский, старшую школу, младшую, детский сад. Ориентировочно это сегодня 400 человек должно быть. 

На великій зеленій території діти під дбайливим наглядом дорослих, які й самі не були проти відчути себе дітьми, — стрибали на гірці, їздили на конях, стріляли з лука та рогатки, їли солодку вату і готували шашлики. Таке свято Лаг ба-Омер: веселе для всіх.

Ехать на сигвее очень весело, немного страшновато. Потому что иногда тяжело контролировать свои движения. Но мне нравится.

Комментарии закрыты