60 відсотків українців вважають, що вони на око можуть розрізнити правду від фейку, але експерти з ними не погоджуються. Маніпуляція з боку Росії — вже річ звична, а особливо гарячим є період виборів. Для того аби з’ясувати наскільки все серйозно, і чи справді має місце іноземне втручання, трансатлантична комісія з чесних виборів провела дослідження. У період з березня по жовтень цього року, а це як раз час президентських та парламентських виборів, було проаналізовано щонайменше півмільйона повідомлень у мережі Інтернет, за кожні два тижні. Результати говорять, що український інформаційний простір розділився на 4 кластери — партія » Європейська солідарніть», «Слуга народу», міжнародний кластер, а також проросійський — найбільший, у період виборів він досяг 30 відсотків.

Ольга Чижова, трансатлантична комісія з чесних виборів
Тобто фактично, якщо пересічна людина заходила в інтернет щось прочитати про політику в Україні будь що, навіть не стосовно до виборів, кожне третє повідомлення, яке потрапляло їй на очі було з цього проросійського кластеру, при цьому 75 відсотків цього кластеру територіально люди які там постили писали. територіально знаходилися в російській федерації

Україна програє інформаційну війну — впевнений політолог Сергій Глєбов. На його думку захід знає російську позицію, а ось українську не дуже добре. Він вбачає за панацею — спростування фейків, налагоджування міжнародної співпраці, просування інтересів на рівні створення інститутів та центрів, які б займалися відповідною роботою.

Сергій Глєбов, політолог
Там де можливе ідентифікаційя фейкових змі, персональних журналістів, які працюють. а а це також можливо робити треба говорити про ведення з боку країн європейської спільноти, США впровадження персональнх санкцій щодо не можливості потрапляння в цю країну саме тих, хто розповсюджую ці фейки і тоді це буде дієвою темою

На Одещині ситуація з інформаційним впливом трохи відрізняється, пояснюють експерти. Наприклад, особливістю південних регіонів є те, вони не бачать своє місце в загальноукраїнському політичному дискурсі — каже громадський експерт Анатолій Бойко.

Анатолій Бойко, голова Одеської обласної організації ВГО «КВУ»

Є західний дискурс, є східний дискурс. Ми наприклад не хочемо йти до того або до іншого табора , а до нас з нам з півднем національних політиків мало хто говорить з точки зору того чого потребуємо ми з іншого я не ба цілеспрямованого інформаціної політики держави

Цікавий й той факт, що під час цієї виборчої кампанії регіональні ЗМІ не були ключовими інструментами впливу. Зокрема, за словами Бойка, редактори та керівництво деяких масмедіа скаржилися, що очікували більше пропозицій про співпраццю від кандидатів. Хоча мали місце різні випадки

Анатолій Бойко, голова Одеської обласної організації ВГО «КВУ»
В нас на півночі Одеської області був округ, в якйи коли я взяв одну з газети в якій було 8 шпальт, кандидат, один з кандидатів бу на кожній шпальті , крім програми телепередач, от на кожній шпальті

Головне питання — як дослідження та дискусія навколо нього можуть допомогти? Джерел інформації — надзвичайно багато. Цілеспрямована державна політика має місце бути, впевнені експерти, проте інформаційна гігієна починається з кожного з нас, а це, в першу чергу, перевірка інформації та критичне мислення.

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован