Тег: історія
Герої. Мова. Релігія. Наукова конференція в ОНМУ
Просмотров 1.18KКомментарии 0Нравится 0
17 та 18 травня в Одеському національному морському університеті вже в сьоме проходить наукова конференція " Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри". Цього разу в рамках заходу пролу...
26-й альманах «Південний Захід. Одесика»
Просмотров 1.94KКомментарии 0Нравится 0
В інформаційному агентстві Контекст-Причорномор’я відбулась презентація 26-го випуску історико-краєзнавчого альманаху «Південний Захід. Одесика». За 13 років існування надруковано багато цікавих фактів з історії рідно...
Правда і міфи: в бібліотеці ім. Грушевського пройшла лекція, присвячена бою під Крутами
Просмотров 1.13KКомментарии 0Нравится 0
В Одесі вшанували пам'ять героїв Крут. 29 січня в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Грушевського пройшла лекція «На Аскольдовій могилі Український цвіт»: правда і міфи про бій під Крутами». Охочи...
«Джеймс Мейс. Траєкторія долі»
Просмотров 1.61KКомментарии 0Нравится 0
Голодомор 1932-33 років - гірка історія українського народу. Ця трагедія, масштаби якої просто неможливо усвідомити, завдала нації непоправного удару, соціальні, психологічні і демографічні наслідки, які дають знати п...
Піймати на слові: «вежа»чи «башта»?
Просмотров 3.70KКомментарии 0Нравится 1
Слово "башта" треба ставити там, де мовиться про військові споруди давноминулих або минулих часів загальної й української історії (доба козаччини), як це бачимо в наведеній вище історичній думі й «Енеїді» І. Котляревського: «Для ночі вдвоє калавури по всіх поставили баштах, ліхтарні вішали на шнури, ходили рунди по валах». Слушним це слово буде й у сучасній військовій техніці. А ось там, де йдеться про будови, що втратили військове значення, більше пасуватиме слово вежа. Так само в технічних конструкціях слід користуватися словом вежа, наприклад, телевізійна вежа.
ВЕСТИ ОДЕССА ФЛЕШ за 15 марта 2017 года 18:00
Просмотров 986Комментарии 0Нравится 0
Ранкове засідання Ради: нардепи окупували трибуну Ранкове засідання парламенту, заплановане на 15 березня, закрилося після кількох хвилин роботи. Народні депутати з трьох фракцій окупували трибуну Верховної Ради, п...
Восьмое марта: история с 1908 года
Просмотров 1.13KКомментарии 0Нравится 0
Восьме березня - офіційне свято жіночості та весни з революційним минулим. Міжнародний жіночій день, який щорічно святкується ООН, історично з'явився як День солідарності жінок у боротьбі за емансипацію. Марш в Нью...
Гимназия и музей: историческая конференция
Просмотров 986Комментарии 0Нравится 0
В Одеському історико-краєзнавчому музеї відбулась науково-практична учнівська конференція, присвячена 100-річчю початку Української революції 1917-1921 років. У заході брали участь не лише одинадцятикласники Одеської ...
ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ БОЙОВОЇ СЛАВИ: УНІКАЛЬНА КОЛЕКЦІЯ!
Просмотров 1.39KКомментарии 0Нравится 0
Ще минулого року сессією міськради було прийняте рішення до 65-річчя відновити музеї і куточки бойової слави у всіх загальноосвітніх установах. Проте, як правило, експозиції таких музеїв схожі одна на одну – особисті речі фронтовиків, їхні листи до рідних, фотографії. Музею бойової слави загальноосвітньої школи номер 44 поталанило більше – тут з’явилися унікальні експонати. В ході пошукових робот в Троїцькому і Чабанці, проведених військово-історичним центром «Пам'ять і Слава» за підтримки регіонального представника Держкомітету у справах ветеранів в Одеській області Геннадія Труханова, було виявлено останки бійців, загиблих під час оборони Одеси. Разом з ними знайшли каски, зброю і особисті речі. Тепер вони займуть місце в експозиції музею бойової слави 44-ої школи.
ПАРОВИЙ ВЕЛЕТЕНЬ-РЕВОЛЮЦІОНЕР
Просмотров 913Комментарии 0Нравится 0
Залізний велетень, який дихає паром, — відповідь на цю загадку вже в 18-му сторіччі в Європі знала кожна світська людина. Про це писали в газетах, обговорювали в почесному товаристві. Це була справжня сенсація, яка згодом в корні змінила життя суспільства: він був швидшим і набагато потужнішим за коней, відкривав унікальні транзитні можливості. Саме винахід першого в світі паровозу, конструктором якого традиційно вважається англійський інженер Річард Тревітік, зробив справжню революцію в торгівлі, виробництві, поштовій справі та подорожах. Згодом, більш ніж півстоліття потому, 4 травня 1863 року відбулася урочиста закладка Одесько-Парканської залізної дороги.