У тижневій главі Кі Тіса розповідається про гріх золотого тільця. Моше був на горі Синай 40 днів і вже збирався спуститися вниз зі скрижалями заповіту. І ось Бог говорить йому про те, що відбувається в єврейському таборі: «Зіпсувався твій народ… зробили тільця литого, і впали ниць перед ним». Всевишній пропонує Моше: «І тепер залиши Мене, і розпалиться Мій гнів проти них, і знищу Я ​​їх, і зроблю тебе народом великим». Приваблива пропозиція: Моше може стати батьком нації, його потомство буде жити у віках. Однак вірний правді, Моше відповідає Всевишньому: «Якщо їм не простиш гріхи — зітри мене з Твоєї книги, яку Ти написав».

Моше-рабейну готовий був пожертвувати собою заради порятунку народу Ізраїлю. Ця історія є прикладом того, як треба проявляти самовідданість заради порятунку інших. Проте часто людина говорить собі: «Яке може бути порівнЯння? Хіба я можу бути подібний до Моше в його святості? Як можна очікувати від мене, що я поступлю так само, як він?»

Алтер Ребе пише в «Танії»: «І хоча можна сказати: де він і хто той, чиє серце здатне досягти хоча б і тисячної частки ступені любові вірного пастиря Моше-рабейну, проте якась найменша частинка доброти і світла його освітлює спільноту всіх євреїв всіх поколінь». Тим самим Алтер Ребе стверджує, що в душі кожного єврея є іскра Моше. Ніхто не очікує, що кожен буде таким же великим праведником, як Моше, але один раз в житті можна поступити як він. Хоча б раз у житті можна пробачити своїх кривдників, як Йосеф, і не кожен день, але одного разу стати Йосефом-праведником.

Нам далеко до рівня їх святості. І все ж, коли ми стоїмо перед важливим вибором, можливо, нам слід відстоювати істину так, як робили це вони. Один раз можна і потрібно намагатися бути як духовні гіганти, про яких розповідає Тора.

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован