Існує давній єврейський звичай: на весіллі жених розбиває ногою склянку, і після цього всі кричать «Мазл-тов!» Що це означає? Одна з причин відома: стакан розбивають на згадку про руйнування Храму і в знак жалоби по Єрусалиму. Перед тим, як виконати звичай, жених говорить про це словами з Псалмів: «Якщо забуду тебе, Єрусалим, — хай оніміє правиця моя! Хай прилипне язик мій до піднебіння, якщо не буду пам’ятати тебе, якщо не піднесу Єрусалима на чільне місце веселощів моїх!»
Є й інша причина. У тижневій главі Ваішлах розповідається, як праотець Яаков повертається в Землю Ізраїлю. Він відправляє посланців, щоб з’ясувати, чи змінилося ставлення брата Ейсава до нього або він й зараз ненавидить брата. Посланці принесли нерадісну звістку: «Ми прийшли до твого брата, до Ейсава. І також йде він назустріч тобі, і чотири сотні чоловіків з ним». Тобто незважаючи на роки, що минули, Ейсав не забув ворожнечу. «І злякався Яаков дуже, і тяжко стало йому…» — з ним дружини і діти, а Ейсав йде на нього з цілою армією. Звернувшись до Всевишнього з проханням про захист, Яаков в той же час приготувався до оборони: «І розділив він народ, який з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори». Якщо один табір буде розбитий, «то буде інший стан врятований». В одному таборі — вівці, велика рогата худоба і верблюди разом з пастухами і всім, що відноситься до власності. У другому таборі Яків залишив своїх 12 дітей і чотирьох дружин. Чим же він керувався, збираючи всю сім’ю в одному таборі? Про це говорить Яаков в молитві: «Бо з одним посохом перейшов я Йордан, а нині став я двома станами». Яаков згадує той час, коли він пішов у Харан, коли не було у нього ані срібла, ні золота, ні худоби, тільки посох. Сьогодні у нього два табори: в одному майно, а в другому сім’я. Тому, потрапивши в скрутне становище, Яаков розділяє сім’ю і майно, вважаючи, що якщо щось може бути захоплено Ейсавом, то нехай це буде власність, а не дружини і діти. Нехай гроші будуть «спокутою» за сім’ю.
Спокута — відоме поняття в іудаїзмі. І воно лежить в основі традиції напередодні Йом-Кіпуру просити шматочок пирога. Любавицький Ребе напередодні Йом-Кіпуру роздавав євреям шматочки пирога годинами. Сенс цього звичаю полягає в тому, що якщо на людину чекають випробування, і їй знадобиться допомога Творця, то нехай це виразиться лише в даному проханні, і ще раз протягом року їй робити це не доведеться.
У цьому ж полягає і внутрішній зміст звичаю розбивати склянку на весіллі: «Встановили розбивати склянку під час хупи, щоб створити можливість для часткового спокутування». Нехай розбитий стакан стане єдиною неприємністю на весіллі, більше нічого недоброго на ньому не повинно статися.
З цього висновок: якщо має статися щось погане, то нехай збиток буде завдано тільки майну, а не здоров’ю близьких. І коли така неприємність трапилася, треба спокійно прийняти і сказати собі: «Так мало статися, і слава Богу, що це матеріальний збиток, а не щось більш серйозне».
