У тижневому розділі Ваєхі розповідається, що Йосеф, дізнавшись про хворобу Яакова, поспішив відвідати батька зі своїми двома синами — Мєнаше та Ефраїмом, щоб Яаков міг благословити їх. Йосеф поставив Мєнаше праворуч від Яакова, а Ефраїма ліворуч, бо Мєнаше, первісток, заслужив благословення правою рукою. Але Тора каже, що Яаков поклав праву руку на голову Ефраїма, а ліву на голову Мєнаше та благословив їх. Йосеф хотів поміняти місцями руки батька, але Яаков чинив опір.
Чому Яаков наполягав на благословенні правою рукою саме Ефраїма? Мідраш пов’язує благословення Яакова з майбутнім коліна Ефраїма. Після смерті царя Шломо єврейське царство ділиться на дві частини: Іудейське царство, в якому жили два коліна — Йєуди і Біньяміна, під владою царя Рехавама, сина царя Шломо з коліна Йєуди, і Ізраїльське царство, що об’єднало десять інших колін, в якому царем став Йєровам бен Неват з коліна Ефраїма.
Царство десяти колін було великим і могутнім з економічної точки зору, але духовно усе було навпаки. Йєровам перекрив дороги до Єрусалиму, щоб десять колін не могли піднятися до Храму, поставив золотих тельців у двох нових місцях паломництва, і жителі Ізраїльського царства більше трьох століть займалися ідолопоклонством. Потім царство Ізраїлю було завойоване Ассирією, його мешканці вигнані, і про них говорять як про «десять втрачених колін».
Чому вони загубилися, коли коліна Йєуди і Біньяміна, вирушивши у вигнання, зберегли свою єврейську ідентичність? Насправді вони, звичайно, не були втрачені, а просто швидко асимілювалися і стали частиною суспільства, куди були заслані. Пророк Ірміяу вирушає на пошуки залишків царства Ефраїма і закликає людей повернутись до служіння Всевишньому. Він каже: «Хіба Ефраїм для Мене не дорогий син? Хіба він не улюблене Моє дитя? Адже щоразу, як Я говорю про нього, Я згадую про нього з любов’ю. Тому Я сумую за ним, і Я змилуюся над ним, – говорить Господь». Цей вірш є одним із найвідоміших у народі Ізраїлю, оскільки тут йдеться про безумовну любов Творця до Ефраїма. Ефраїм зробив усе найгірше, але Творець любитиме його завдяки благословенню Яакова. Всевишній каже: «Я Сам навчав Ефраїма ходити, взявши його за руки його, а вони не знали, що Я їх лікував. Узами людськими тягнув Я їх, узами кохання…»
У Рош а Шана про це згадують, щоб пробудити безумовну любов Творця до народу Ізраїлю. І з цієї любові Він змилується над нами і принесе повне і остаточне спасіння.

Комментарии закрыты