Світле свято Хрещення Господня — одне з 12-ти великих, що прямує за Христовим Різдвом. І хоча ці дві події із земного життя Спасителя відокремлює тридцятирічний період, проте вони пов’язані між собою богословським змістовим наповненням. Адже з Різдва Христового починається явище світу Бога, що втілився, перші свідки чого нечисленні, а з Хрещення починається трирічна місія Спасителя, в самій ж події відбувається Одкровення Святої Трійці: Син в Йордані, голос Отця і явище Духа у вигляді голуба. І хоча свідком Богоявлення був лише Іоанн Хреститель, проте сам обряд спостерігали й інші люди. Духовними свідками цієї події стають і християни в день свята Богоявлення 19 січня.
Напередодні свята святого Богоявлення Господнього і в саме свято Хрещення, з благословення Високопреосвященнішого Агафангела, митрополита Одеського та Ізмаїльського, на одеських пляжах відбулися традиційні водохресні купання.
23 січня на деяких одеських сайтах з’явилася інформація про те, що православна громада села Ярославка Саратського району Одеської області висловила бажання перейти в «СЦУ». Однак дана інформація виявилася черговим фейком. Прибулі на місце конфлікту, з благословення митрополита Агафангела, священнослужителі Одеської єпархії на чолі з єпископом Южненським Діодором і співробітники юридичного єпархіального відділу були присутні на зборах громади храму. Громада відкритим голосуванням підтримала канонічного митрополита Київського і всієї України Онуфрія і висловила стурбованість тим, що робляться спроби розхитати релігійну ситуацію в регіоні, базуючись на дезінформації та грубому порушенні Конституції України, Закону про держслужбу і Закону України про свободу совісті та релігійні організації.
Вірним чадам канонічної Української Православної Церкви передав своє первосвятительське благословення Блаженніший Феофіл III, Патріарх Єрусалимський і всієї Палестини. 22 січня єпископ Арцизький Віктор, вікарій Одеської єпархії, здійснив паломництво в Святий град Єрусалим, де вклонився стародавнім святиням Палестини та Єрусалиму. Одною із знаменних подій паломницької поїздки було відвідування патріарха Єрусалимського. У своєму повчальному слові паломникам з України Святіший Патріарх Феофіл III зазначив, що суто молиться про мир в Україні і передає своє первосвятительське благословення вірним чадам канонічної Української Православної Церкви. На згадку про візит патріарх Феофіл також вручив пам’ятні подарунки українській делегації.
Міжнародна підтримка Української Православної Церкви йде врозріз із тим, як деякі сьогодні до неї намагаються відноситись на Батьківщині. Священика канонічної церкви перестали пускати в храм, в якому він був настоятелем з 2002 року, а сам святий храм перетворили в «місце задоволення релігійних потреб військовослужбовців». Мова йде про храм на честь святих Кирила і Мефодія, розташований на території Одеської військової академії. Як і всі храми, він за радянських часів був зганьблений, а на початку двохтисячних років, на прохання тодішнього начальника Інституту сухопутних військ, — митрополит Агафангел почав відновлення храму. Владика висвятив у священика цього храму колишнього військового — підполковника запасу, учасника бойових дій в Афганістані Сергія Дмитрієва. Своїми силами на особисті кошти і пожертвування прихожан священик в короткі терміни відновив храм.
Всі люди рано чи пізно задаються питанням: яка ж мета християнського духовного життя? Часто ми помиляємося, підміняючи духовне життя зовнішніми засобами. «Шукайте перш за все Царства Божого» — ось яку мету ставить Христос Спаситель. Духовне життя все залежить від впливу на нас Святого Духа Божого і від того, як Божественна сила, благодать, Христос, Святий Дух нас поступово змінюють, поступово роблять відповідним до Христа, тобто схожими на Нього, допомагають нам стати подобою Божою. Один з великих угодників Божих — преподобний Серафим Саровський — говорив, що метою християнського життя є набування Духа Божого, а молитва, піст і аскетична праця — це засоби на шляху до того, щоб здобути Дух Божий. Богоспілкування веде до богоподібності — людина стає воістину чадом Божим — перетворюється її розум, її пізнання, вона відкриває таємниці духовного світу. Якщо християнин живе уважно, насіння духовної праці перетворюються на живе і велике, богоспілкування стає переважаючим і дає людині свободу від рабства пристрастям і гріху.
