Вранці 27-го вересня, в Свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський, очолив Божественну літургію в Успенській обителі в співслужінні братії монастиря. За богослужінням була вознесена молитва про всіх трагічно загиблих юнаків напередодні в авіакатастрофі під Харковом.

За статутом церковного календаря 27-го вересня Церква святкує Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Це торжество святкували в усіх храмах єпархії, в тому числі і в Свято-Успенському кафедральному соборі Одеси, де, з благословення Високопреосвященнішого митрополита Агафангела, святкове Всенічне бдіння та Божественну літургію очолив Високопреосвященніший Діодор, архієпископ Южненський.

27-го вересня, з благословення Владики Агафангела, Свято-Успенський Одеський патріарший чоловічий монастир, який перейшов на самоізоляцію через карантин кілька тижнів тому, — повернувся в колишній режим свого служіння. Відкрилися знову святі врата обителі для всіх бажаючих відвідати це благодатне місце. 28-го вересня, напередодні свята преподобного Кукши, в обителі вже було звершено урочисте Всенічне бдіння. А саме в день свята Кукши Одеського чудотворця Божественну літургію очолив правлячий архієрей єпархії митрополит Агафангел.

29-го вересня в церквах Божих вшановують пам’ять святої мучениці Людмили Чеської. У храмі Одеської єпархії, який знаходиться на Французькому бульварі і споруджений на честь святого князя Володимира і мучениці, чий подвиг ми згадуємо в цей день, — відбулося храмове свято. За богослужінням прихожани храму не тільки в спільній молитві просили у Людмили Чеської допомоги, а й приносили святій покровительці свої подячні молитви.

30-го вересня Православна Церква святкує пам’ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, Софія означає премудрість, знання. І саме на цих чотирьох основах будується Божественний світ — на вірі, надії, любові і знаннях.

У Жмеринці Вінницької області традиційно проходить благодійний фестиваль під назвою «Діти під Покровом Богородиці». Цей фестиваль проводиться з благословення правлячого архієрея Вінницької єпархії митрополита Варсонофія і вже отримав велику підтримку громадськості. У цьому році на фестивалі побувала медіакоманда Одеської єпархії і наш юний талант Максим Ткачук. Пропонуємо вашій увазі фрагменти роботи фестивалю.

 «Для всього свій час и година своя кожній справі під небом,- стверджував автор старозавітної книги Екклезіаст, за переданням Церкви, цар Соломон,- час руйнувати і час будувати, час плакати й час сміятися, час ридати і час танцювати, час розкидати каміння і час каміння громадити, час збирати і час розкидати, час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити» (Еккл. 3, 1-7). Замислимося тільки, дорогі брати і сестри, скільки у нас в житті бід і скорбот і дуже часто лише від того, що нам не вистачає розсудливого мовчання! Кількість філософських і народних висловлювань про користь мовчання лише показує важливість цієї теми для всіх людей, хто жили і хто живуть, і в той же час ми усвідомлюємо нездатність повною мірою впоратися в потрібний час зі своїм довгим язиком і своїми думками, бо на початковій стадії боротьби з балаканиною людина може зовні мовчати, але вираз обличчя буквально буде волати від сповнених всередині шумом думок. Спадщина філософської думки різних епох вражає нас єдністю досвіду, своєю глибиною і парадоксальністю одночасно: «Мовчання — великий друг, який ніколи не зрадить», — досвідом переконує нас Конфуцій. «Два роки вчиться людина говорити, а потім все життя мовчати», — стверджує, і з ним не посперечаєшся, Аристотель. «Мовчи, поки ти не в змозі сказати щось таке, що корисніше твого мовчання», — вчив себе та інших вчений Архімед. «Хто мовчати не вміє, той і говорити не здатен», — ніби продовжує Сенека. «Де мало слів вагу вони там мають», — поетично помічає Шекспір. «Якби ви знали, як рідко нас розуміють правильно, ви б частіше мовчали», — практично додає Йоганн Гете. «Мовчання — один з найбільш важко спростовуваних аргументів», — помічає відомий американський комедіант ХІХ століття Джош Біллінгс. Багато подібних гарних думок нас розчулюють, але в той же час ми разом з вищевказаними авторами часто вже не відчуваємо в собі сил втілити це розсудливе мовчання в життя, авжеж мається на увазі там, де воно дійсно потрібно, а не там де, навпаки, потрібно слово. Наприклад, треба сказати слово розради людині, яка цього зараз дуже потребує. Згідно християнської думки для навику мовчання, при чому не тільки зовнішнього, але і внутрішнього, життєво необхідна Божественна допомога. Коли людина щиро направляє сили своєї душі не на марнослів’я і осуд, а на молитву, то з часом Господь відвідує і насичує ту людину благодатним миром і душевним спокоєм, в результаті чого відпадає необхідність заповнювати душевну порожнечу багатослівністю і разом нерозумінням з оточуючими, що випливають з нього. Важко уявити собі людину зі спокоєм на душі, але у гніві і багатослівності. Коли людина намагається звертатися до Бога, вона, таким чином, повертається знову в свій природний стан, стає знов немов риба в воді, та реально підноситься над тваринним світом і тілесною складовою! Нехай благословить ж нас Господь, дорогі брати і сестри, щоб ми могли своїм миром і спокоєм поділитися і з усіма, хто зараз також дуже цього потребує! На все добре! До нової зустрічі!

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован