Доброго дня, дорогі брати і сестри! Від щирого серця вітаємо вас з великим святом Різдва по плоті Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа! Христос Народжується! Славімо його! Ця доленосна подія раз і назавжди змінила і осяяла всесвіт. У цьому полягає найбільша таємниця любові Божої до людини. З тих пір, як це сталося, ми, християни, знаємо, що вже ніякі скорботи і гоніння не можуть розлучити нас з цією Божественною любов’ю. Однак з нашого боку подяка Богу за цей дар повинна виражатися в тому, що ми «повинні поводитись так, як поводився Він», бо «хто додержує Його слово, у тому Божа любов справді відбулася».
Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський, постійний член Священного Синоду УПЦ, — звернувся з Різдвяним посланням до архіпастирів, пастирів і всіх вірних чад Одеської митрополії Української Православної Церкви. У посланні Владика, зокрема, зазначив:
«Крізь тисячоліття й епохи звучить над світом переможно ангельська пісня «Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2:14), сповіщаючи всьому творінню велику радість Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
Ангельські воїнства з благоговінням оспівують свого Царя і Владику, який прийшов на землю «ради нас, людей, і ради нашого спасіння». Убогий вертеп стає царською палатою, прості вифлеємські пастухи поспішають вклонитися Владиці світу і чудова зірка вказує перським мудрецям шлях до Того, Хто «є Шлях, Істина і Життя» (Ін.14: 6). За Своєю великою милістю Господь приходить у світ, спотворений гріхом Адама, для того, щоб Своїм спокутним подвигом подолати прокляття і смерть і подарувати кожному з нас можливість стати співучасниками Його вічного Царства, Царства любові і святості.
У сьогоднішньому прекрасному і величному богослужінні, в щирих словах молитов, в переливах мелодії народних колядок та святкових співів, в піднесеному стані наших душ і битті сердець ми нині споглядаємо відблиск цього Царства і таке бачення стає запорукою нашої надії на майбутнє.
З нами Бог, що обіймає Своєю любов’ю всі творіння. Ми відчуваємо Його любов в кожній події нашого життя. Про неї нам нагадує весь Всесвіт, що є відображенням і втіленням нескінченної Премудрості і Всемогутності свого Творця…
Господь сподобив нас пережити дуже важкий період. Дійсно, рік, що минає, був дуже складним для всієї нашої країни і для кожного з нас. Викликана множенням гріха і збіднінням любові і милосердя епідемія, Промислом Божим, дала можливість кожному проявити свою свідомість, свою громадянську позицію і допомогти тим, хто потребує допомоги та уваги.
Тільки наші добрі справи, що здійснюються заради Господа і наших ближніх, зможуть стати тою благодатною ниттю, яка здатна з’єднати розірвану людською гордістю нашу країну, подолати кризу і знову стати щасливими і радісними. Не випадково вже на протязі багатьох років девізом соціальної роботи Одеської єпархії стали крилаті слова «Добро об’єднує»!
Саме цього добра, — справжнього і щирого, — в ці святі дні бажаю кожному з Вас, дорогі брати і сестри. Нехай Ваш життєвий шлях освітлює не вогонь військової пожежі, але ясний і праведний світ Віфлеємської зірки. Нехай Ваш будинок завжди наповнюється дитячою радістю і щастям, а теплота батьківської молитви і благословення зігріває серед зимової холоднечі Вашу душу. Нехай Господь Своєю великою милістю покриває нашу землю і наш боголюбивий український народ від усіх бід та напастей. Нехай повз нас проходять всі неприємності, скорботи і проблеми. Нехай любов Божа об’єднує всіх нас заради великого подвигу — служіння нашій Батьківщині і нашим ближнім. Нехай світло Різдва Христового сьогодні торкнеться кожного, щоб всі ми стали чистішими, добрішими і ближче один до одного і до Бога, Який в цей святковий день благословляє кожного з нас. Христос народжується, славімо Його!» — такі слова звучать в Різдвяному посланні нашого Владики Агафангела, митрополита Одеського і Ізмаїльського, Постійного члена Священного Синоду Української Православної Церкви.

Напередодні Різдвяних днів митрополит Агафангел відвідав Покровський скит в селі Маринівка, який є справжньою перлиною на березі Хаджибейського лиману, куди стікаються з усіх кінців помолитися віруючі, незримо відчуваючи благодать Божу. Обитель побудована, ушляхетнюється і благоприкрашається силами Владики Агафангела. Про те, як проходять роботи з будівництва цього духовного оазису, розповідає сам Високопреосвященніший Владика митрополит.
У ніч з 31-го грудня на 1-е січня, з благословення Високопреосвященнішого Агафангела, митрополита Одеського і Ізмаїльського, в монастирях і деяких храмах на честь цивільного новоліття було звершено Божественну літургію. Так, в цю ніч єпархією була проведена трансляція богослужіння зі Свято-Іллінського чоловічого монастиря, яке очолив архієпископ Арцизький Віктор, намісник обителі.

31-го грудня в Свято-Троїцькому соборі Одеси перед вечірнім богослужінням було звершено молебень з нагоди новоліття, в якому ми просимо благословення на майбутній рік. Щоб своєю вірою, своїми вчинками ми могли заслужити мир, любов і здоров’я.

У Соціальному відділі Одеської єпархії відбулася гуманітарна акція, яка завершила 2020-й рік. Понад 300 людей отримали продуктову і фінансову допомогу в Гуманітарному центрі. Всього за минулий рік Соціальним відділом було роздано потребуючим людям більше трьохсот п’ятдесяти тон продуктів харчування. Разом з продуктовими наборами всі нужденні отримали новорічні солодкі подарунки.

Бог врятував нас – говорить апостол Павло, кажучи про Боговтілення. Але навіщо спасіння, від чого і для чого? Спасіння від світу боговідчудженності, скорботи і смерті, яке прийшло до нас не з обов’язку, не як плата за наші справи праведності, — яких ми насправді і не мали, — але по милості, як безкорисливий дар нескінченної любові. Ця любов віддає без міри; ця любов дає не тільки те, що має, а й сама себе. Це принесли в світ Боговтілення і Добра Новина про це. Христос сказав, що «Світло у темряві світить, і темрява не може осягнути його». І світ цей світить і буде світити. Але переможе він тільки в тому випадку, якщо ми станемо його провідниками і здійснювачами заповідей про правду і про любов принесемо світу нашу віру, тобто нашу впевненість і надію – єдину силу, яка може допомогти іншим почати жити по-новому. Але для того, щоб почати жити заново, вони повинні побачити новизну в нас. Кожен повинен стати одкровенням цієї новизни, славою і сяйвом Бога в сутінках цього світу.

Category:

ТЕО

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован