На минулому тижні, 5-го лютого, Свята Церква прославляє мученика Христового Агафангела. У день свого тезоіменитства Правлячий Архієрей Одеської Єпархії митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел звершив Божественну Літургію в Свято-Успенському чоловічому монастирі, куди прийшло безліч духовних чад Владики помолитися разом і привітати Митрополита з Днем небесного покровителя. До численних привітань приєднується і творчий колектив ТЄОгляду, щиро бажаючи дорогому Владиці міцного здоров’я, доброго настрою та повсякчасного миру сердечного, щоб всесильна благодать Божа продовжувала в усі дні зміцнювати ваші сили на нелегкому шляху архіпастирського служіння! Нехай і далі стверджується в вас прагнення до християнських чеснот віри, надії і Любові, і тим самим — у всіх оточуючих вас людей, які керуються вашими мудрими настановами та життєвим прикладом, який ви являєте світу, беручи приклад з Христа та свого Небесного покровителя — мученика Агафангела!
«О раби Божі, схимонаше Кириле і схимонахиня Маріє!» — так починається молитва святим преподобним Кирилу і Марії, батькам Сергія Радонезького, чудотворця, засновника Троїце-Сергієвої лаври та інших монастирів, духовного збирача нашого народу. Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський, в день пам’яті святих Кирила і Марії очолив Божественну літургію в Свято-Успенському Одеському чоловічому монастирі.
Православна Одеса 4-го лютого вшанувала пам’ять видатного ієрарха, мудрого богослова, чудового оратора, святителя нашої церкви і пріснопам’ятного митрополита Одесько-Херсонської єпархії — митрополита Сергія (Петрова). 4-го лютого 1990-го року Владика перейшов в Небесні обителі, а сьогодні віруючий народ згадує його в молитвах. Рано вранці на його могилі була відслужена панахида, яку очолив правлячий архієрей Одеської єпархії Високопреосвященнійший митрополит Агафангел.
6-го лютого Православна церква згадує святу блаженну Ксенію Петербурзьку. В цей день в церквах проводиться спеціальне богослужіння, звучить урочистий акафіст, який прославляє святу: «Избранная угодница и Христа ради юродивая святая блаженная мати Ксения, избравшая подвиг терпения и злострадания, хвалебное пение приносим ти чтущия святую память твою. Ты же заступи нас от враг видимых и невидимых да зовем ти: Радуйся, Ксения блаженная, молитвенница о душах наших…». Чим же так прославилася Ксенія, що вже кілька століть оточена любов’ю і шануванням віруючих, церква звела її в ранг святої, побудувала в її честь храми і каплиці, щорічно відзначає день її пам’яті? Про це — в нашому наступному сюжеті.
У ефір вийшов новий випуск проекту «Обличчя. 33 питання». Це новий медіапроект інформаційного відділу Одеської єпархії, який розповідає про людей, служителів Церкви і народу Божого. У другому випуску проекту було поставлено 33 питання архієпископу Арцизького Віктору, вікарію Одеської єпархії Української Православної Церкви. Владика розповів про свій життєвий шлях і про те, що він вважає найголовнішим своїм завданням. Презентація випуску — в нашому сюжеті далі. А повну версію проекту «Обличчя. 33 питання» дивіться на телеканалах медіагрупи ГЛАС і сторінках Одеської єпархії в ютуб і фейсбук.
Медіакоманда Одеської єпархії підготувала новий випуск проекту «Емаус, сіли і поїхали», в якому паломники відвідують святі місця нашої Української Православної Церкви і розповідають про них. В останньому випуску ви насолодитеся Полтавським краєм, на території якого розташувався Мгарський чоловічий монастир.
«Кров мучеників — насіння християнства» — такими словами свята Церква з давніх-давен підкреслює значимість подвигу святих, кров яких була пролита за тверде сповідання віри в Христа. Цієї неділі, ми вшановуємо пам’ять святих мучеників 20 століття. Найчастіше їх подвиг нами і сприймається як акт беззаперечної любові до Спасителя, проте наша мова не зовсім вірно передає зміст грецького терміна (μάρτυς) — що означає «свідок». Тобто в оригінальному терміні акцент робиться не на муках і стражданні, а на тому, що (а точніше сказати Хто) їх мотивує залишатися вірними навіть перед лицем страшної смерті і болісних тортур.
Таким чином, озираючись назад, в глибину богоборчого режиму, ми сьогодні прославляємо одночасно і новомучеників і сповідників нашої Церкви, бо мучеництво — це, в першу чергу, не одномоментний акт, але повсякчасне свідчення світу про Христа, під час якого відбувається реальна зустріч людини з Богом. Така зустріч в 20 столітті відбулася у величезної кількості християн, що не зрадили і не відпали від свого Спасителя. Ці люди на перший погляд були різними: люди в поважному віці і молоді, чоловіки і жінки, миряни і ченці, академічні та малоосвічені, — але всіх їх об’єднує Любов. Мільйони людей, що поклали душу свою за Істину, протиставили Злу саме Любов. За всю історію людства не було злості страшніше, ніж богоборча ненависть, спрямована на Самого Христа та його послідовників. І в ХХ-му столітті ніщо не могло перевершити ненависті людиновбивці диявола. Ніщо, крім Любові. Саме Любов’ю наша Церква відповіла пекельним силам зла і спротиву Богові. Любов’ю і перемогла. Наші діди і прадіди бачили зарослу стежку до храму, бачили розбиті мовчазні дзвони, бачили зруйновані храми і монастирі…
І сьогодні, в тому числі завдяки їх подвигам і молитвам, православні землі нашої Батьківщини блищать вірою, як купола золотом. Але все ж вогонь ненависті, богоборства і націоналізму не згас — сьогодні сили зла знову ополчилися на Бога і бажають поневолити християнський дух. Подвиг мучеників — не десь там далеко від нас, його не покриває товщина століть — він поруч і він — сьогодні. За офіційними даними представленим на міжнародній міжрелігійній конференції: в світі кожні 5 хвилин насильницькою смертю вмирає один християнин, в цілому ж по всьому світу в наші дні піддаються гонінням більш 300 млн християн. Найчастіше переслідування відбуваються в країнах Сходу: в Єгипті і Судані, Афганістані і Пакистані, Іраку, Ірані та Сомалі, в цілому ряді країн Південно-Східної Азії, зокрема Індонезії, Північній Кореї, Бангладеш. Дивлячись на цю духовну війну, смятіння в людських серцях, злобу і ненависть, християнин не повинен боятися.
Навіть тоді, коли «повстає народ на народ і царство на царство», коли звершуються слова Христа «будете віддані і вб’ють вас, будуть ненавидіти вас за ім’я Моє», християни зобов’язані пам’ятати: «терпінням вашим спасайте душі ваші»! Що б не відбувалося навколо, віруюча людина, завжди довіряє Богу, і нам з вами — вірним чадам Святої Церкви Христової — потрібно твердо стояти за чистоту віри, канонічність і соборність Церкви, благополуччя держави. І потрібно пам’ятати, що кожен наш прихід в храм на богослужіння — це і є своєрідна проповідь, це свідчення Любові і сповідництво, до якого сьогодні призивається весь православний народ!
