Православ’я — вчення, дане Богом для порятунку людині. 21-го березня, в першу неділю Великого посту, Церква святкувала Торжество Православ’я, особлива служба була звершена у всіх православних храмах. У Спасо-Преображенському кафедральному соборі Одеси богослужіння очолив Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський, у співслужінні вікарних архієреїв і духовенства міста.
Святе Передання Церкви Христової трепетно ставиться до пам’яті мучеників. Серед сонму цих святих особливе місце займають 40 Севастійських мучеників, пам’ять яких в богослужінні виділяється звершенням літургії Передосвячених Дарів. Наш наступний сюжет — про день пам’яті на честь 40-а страждальців, який відзначили православні 22-го березня.
Для всіх греків Одеса — це мала Греція, друга Батьківщина тому, що саме звідси таємне товариство «Філікі Етерія», яке боролося за незалежність від Османської імперії, почало рух за звільнення Греції. З благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, в день двохсотріччя незалежності Греції, 25-го березня, в Свято-Троїцькому (грецькому) соборі Одеси було звершено молебень, за яким молилися представники грецької діаспори в нашому місті.
Одеська єпархія продовжує медіапроект «Обличчя. 33 питання». У новому випуску на питання ведучого відповідає керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич). Владика розповідає про життєвий шлях, розкриває своє ставлення до сучасних реалій і дає корисні поради глядачам.
У мережі інстаграм на сторінці Молодіжного відділу Одеської єпархії з’явилася нова рубрика, в якій представники православного молодіжного руху міста читають главу з книги «Апостол», яка буде звучати в храмах в найближчу неділю, а також знайомлять з обраним тлумаченням на неї. Молодіжна ініціатива набула поширення і прямо зараз ви зможете побачити новий випуск рубрики про «Апостол».
Ми з вами, дорогі брати і сестри, під час перших чотирьох днів Великого Посту молитовно доторкнулися до творення преподобного Андрія Критського — Великого покаянного канону, в якому, серед іншого розглядається питання дії пристрасті на душу людини.
Відомо, що пристрасті — це протиприродні гріховні порухи душі, які полягають в захопленні чим-небудь замість Бога. Церковнословянське слово «страсть» означає — страждання, яке наступає незабаром після гріха.
Чому зі страстями необхідно боротися? Бо це є зло, яке увійшло в звичку, воно стає гріховним навиком людини, який тягне його до порушення Божих заповідей і духовної смерті. І щоб досягти Царства Небесного — вічного блаженного життя з Богом — від кожного потрібно припинити всяке жагуче бажання, що віддаляє від Господа, а саме: блуд, обжерливість, грошолюбство, гнів, печаль, смуток, марнославство, гордість.
Святий апостол Павло закликає кожного з нас «умертвити» подібні чуттєві насолоди і перемогти страсті протилежними їм чеснотами і надією на допомогу Божу, тому що страсть — є спотворені гріхом прояви якостей людини. Всі пристрасті — протиприродні тому, що в них людина відмовляється від природного для своєї природи єднання з Творцем, що дає людині вище духовне блаженство.
Пристрасті змушують людину линути до земного. Іоанн Ліствичник порівнює їх із хмарами, які закривають Сонце — так і страсті затьмарюють і гублять розум. Святитель Іоанн Златоуст розмірковує: «Як бурхливі вітри збурюють море до самого дна, так що пісок змішується з хвилями, так і страсті, вторгаючись в душу, перевертають в ній все догори дном і засліплюють її розумову здатність».
З прикладів Святого Письма, які в покаянний канон запозичив святитель Андрій Критський, нам відомо безліч трагічних завершень земного життя під дією пристрастей: Адам і Єва, Каїн, Ісав, Ахитофел, Єзавель, Іуда…
Для викорінення страсті людина повинна шукати допомоги у Бога, Який дає людині сили подолати гріх. Для придбання благодаті — цієї Божественної енергії — людині необхідний особистий молитовний подвиг боротьби і протистояння гріховним помислам, участь в Таїнствах Церкви. Слід розвивати в собі протилежні пристрастям чесноти: «любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, добрість, милосердя, віра, тихість, здержливість» (Гал. 5,22). Наше прагнення до Царства Небесного має бути постійним, а перемога залежить від допомоги Божої — Господь, бачачи наше серце, пошле нам благодать: «Якщо Син зробить вас вільними, то справді ви будете вільні» (Ін.8,36).
