14-го квітня в храмах згадували святого преподобного Іоанна Ліствичника — автора духовного твору «Ліствиця». У цей день в Свято-Преображенському кафедральному соборі Одеси паства зібралася вшанувати пам’ять цього святого за спільною молитвою, яку очолив Високопреосвященніший Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаїльський.

«Монастир — сам по собі школа. І тут проходять найвищу науку, науку порятунку душі, якої більше ніде не можна навчитися ». У Свято-Архангело-Михайлівському Одеському жіночому монастирі 9-го квітня митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел звершив монаший і чернечий постриги насельниць обителі. Про монахинь писав наставник монашого життя Оптинський старець Анатолій (Зерцалов): «Господь вивів тебе з темноти та смерті, і привів тебе до святої обителі дів, які присвятили себе Царю Царів і Господу Господей не в слуги, не в други, а в наречену». До новопостріжених сестер одеської обителі зі словом духовної настанови звернувся Владика Агафангел.

Одеська єпархія Української Православної Церкви шанує і пам’ятає подвиг предків, які ціною власного життя визволили нашу батьківщину від ворогів. З благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, 10-го Квітня архієпископ Южненський Діодор взяв участь в урочистому покладанні квітів з нагоди сімдесят сьомої річниці визволення Одеси від фашистських загарбників.

У період пандемії коронавірусу Церква робить акцент на важливості дотримання правил і положень, передбачених медиками, для збереження свого здоров’я та здоров’я близьких. Одеська єпархія з перших днів карантину прийняла активну участь у допомозі медичним працівникам на терені їх боротьби за життя одеситів. 9-го квітня в нашому прямому ефірі протоієрей Андрій Ніколаїді, проректор Одеської духовної семінарії, і ведучий архідиякон Андрій Пальчук відповіли на питання тих глядачів, які, незважаючи на переповнені лікарні і відхід з життя в наслідок хвороби безлічі співгромадян, продовжують скептично ставитися до карантинних заходів, наражаючи на небезпеку себе та оточуючих. Пропонуємо вашій увазі фрагменти цієї бесіди в прямому ефірі.

Триває Великий піст — наш шлях до пасхальної радості, яку дає зустріч з Христом. Щоб підготуватися до неї, ми повинні не тільки уникати гріховних думок, слів і вчинків, не тільки обмежувати себе в їжі, а й навчитися служити іншим, не проходити повз чужу біду і допомагати тим, хто на це дуже потребує. Єва Короленко народилася з генетичним недоліком, який ставить життя крихітки під загрозу. Одеська єпархія включилася в марафон допомоги дівчинці і закликає вас взяти участь у благій справі.
Допомога Єві Короленко
карта № 5363 5420 1489 4001
ПриватБанк
мама Анна

Свято-Троїцький Браїлівський жіночий монастир розташований в селищі міського типу Браїлів Жмеринського району Вінницької області. І своєю нинішньою красою зобов’язаний митрополитові Агафангелу, який відновлював його і відроджував, будучи на Вінницькій кафедрі. Нетипова історія цієї обителі вражає, адже цю святиню Поділля буквально рятували від гнівних рук безбожної влади. Детальніше про життя Браїлівського монастиря розповідає новий випуск програми «Емаус — сіли і поїхали». А в нашому сюжеті — короткий нарис про цю обитель, де побувала знімальна група Одеської єпархії.

Велика частина Великого посту вже позаду, дорогі брати і сестри. Православні християни вже на фінішній прямій і знаходяться в передчутті великодньої радості. Апостол Павло у своєму лагідному, але викривальному посланні до Коринтян не нехтує порівняти подвиг християнина з настільки популярними, особливо в наші дні, забігами на швидкість та іншими спортивними змаганнями: «Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжать, усі біжать, але один нагороду приймає? так біжіть, щоб отримати».
За тлумаченням святителя Іоанна Златоуста, апостол говорить це не в тому сенсі, ніби з усіх може врятуватися тільки один, — так нічого й очікувати, — але що ми повинні докладати велике старання. Як з багатьох, хто виходять на терені, увінчуються небагато, а тільки один досягає цього, тому і нам мало вийти лише на подвиг, намастити себе і боротися, не достатньо лише увірувати і боротись як-небудь, але якщо ми не будемо боротись так, щоб показати себе бездоганними до кінця і досягти нагороди, то не отримаємо ніякої користі. Хоча б ти вважав себе досконалим по знанню, однак ти ще не досяг всього; на це святий апостол натякає словами: «так біжіть, щоб отримати», з яких випливає, що ще не досягли.
Прислухаймося ж, дорогі брати і сестри, до остороги апостола Павла громаді в грецькому Коринті, адже вчитися на чужих помилках завжди корисніше. Замислимося над тим, чи дійсно ми вступили не тільки тілесно, але й душевно в Великий піст, і якщо душа пішла за зовнішньою тілесною аскезою, то ще не пізно: постараємося зібратися з думками і з Божою поміччю наздогнати справжніх постників в їх працях.
Якщо ж ми, дійсно, пробігли вже більшу частину дистанції, але в чомусь порушили правила забігу і совість наша, як і раніше, не чиста, то постараємося виправитися. Адже буває в житті так, що мотивами нашої християнської аскези стає не любов до Бога, а лише звичка, марнославство і гордість. У такому випадку на фінішній прямій на якихось бар’єрах і випробуваннях це таємне може стати явним і ми можемо зійти з дистанції, так і не досягнувши фінішної стрічки, а буває, що на такій гордості людина зовні начебто і досягне фінішу і навіть нагороди отримає, але потім вони можуть бути відібрані у неї, як ніби вона їх і не отримувала, подібно до того, як у великому спорті після результатів допінг-тестів можуть за фактом через кілька років відняти Олімпійську нагороду і перемогу анулювати.
Постараємося ж проаналізувати, біжимо ми дійсно, за порадою апостола Павла, або ми практикуємо «біг на місці общепримиряющий» (як називав його бард і філософ Володимир Висоцький), а якщо і біжимо, то чи не вживаємо ми духовний фарисейський допінг гордості, звеличування і засудження, інакше перемога без чистої совісті не принесе нам тієї радості, яку жадає кожна християнська душа! Пост ще триває, ще не пізно виправити слабкі сторони і вдосконалити сильні, в чому нехай допоможе нам розп’ятий і воскреслий заради нашого спасіння Господь!

Комментарии закрыты