Двадцять шостого квітня вся Україна вшановує 33-у річницю аварії на Чорнобильській АЕС. В Одесі відбувся траурний захід біля пам’ятника одеситам — чорнобильцям. Аби вшанувати подвиг містян, які ціною свого життя рятували інших, сюди прийшли мешканці міста, представники  влади та духовенства.

 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, наслідки якого людство відчуває до сих пір. Цей вибух отримав сім балів з семи можливих за міжнародною шкалою ядерних подій, що зробило цю трагедію наймасштабнішою техногенною катастрофою тих часів. В результаті аварії було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від ефекту атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-му році. Ядерні дощі, які з’явилися у слід вибуху, дійшли  навіть до Ірландії. А під радіоактивне випромінювання потрапили 1,9 млн осіб в Україні. Загалом — 8,4 млн в Білорусі, Росії, Україні та інших країнах, зокрема, Європи.

Анатолій Болдескул, Союз Чорнобильців України

Всего в ликвидации аварии принимало участие 600 тысяч человек, 600 тысяч ликвидаторов из них граждан Украины около 400 тысяч, в живых осталось 300 тысяч. 280 тысяч из ликвидаторов мы говорим. Цифра которая озвучивается в погибших 4 тысячи, это погибших в первый год после аварии от лучевой болезни, это люди которые буквально сгорели от радиации

Чорнобильська аварія стала не тільки величезною трагедією і найбільшою екологічною катастрофою ХХ століття, а й уроком всьому людству, показавши, що ядерна енергія, яка виходить з-під контролю, не визнає кордонів. Нажаль, її відгуки будуть  ще довго позначатись не на одному поколінні людей.

 Євген Матвєєв, ліквідатор

Много лет прошло, давно уж это было наш турист без остановки гнал, солнце заходило и восходило и прозрачный воздух обжигал, снова память не дает покоя, снова тянется к перу рука снова вижу как могильник строят и зовут меня издалека. Вспоминается раздел на зоны, домиков попутных не жилье, рев ничьей скотины словно стоны, устей смертельных воронье, вспоминается наш труд как праздник жизнь гражданских на военный лад, когда каждый не за кнут и пряник, головой пожертвовать был рад

 

Комментарии закрыты