«Змінена людина». Виставка робіт Бориса Лур’є

«Змінена людина» — виставка робіт американського художника Бориса Лур’є — одного з найвидатніших в другій половині 20 сторіччя.  Митець завжди знаходився  у конфронтації  з галереями та інституціями, але зараз його творчість актуалізується  і набуває  переосмислення.  15 листопада в Одеському художньому музеї покажуть 77 робіт та 10 інсталяцій. Вони  приїхали до України з Нью-Йорка. Провідні теми  — холокост, звільнення жінок .

Олександр Ройтбурд, директор Одеського художнього музею
Він був нонкомформіст і ця виставка це справжнє відкриття для нашого міста і його творчість зараз актуалізується і набуває нової популярності , нової актуальності
У юнацтві Борис Лур’є 4 роки перебував у концтаборах, тому в його творчості відображається тематика холокосту.  Говорити про це у післявоєнні часи в Америці  було  неприйнято, трагізм війни замовчувався.  Художник бачив світ як тотальний концтабір, а за робочу стратегію обрав жорстку критику.

Тетяна Токарчук, співкуратор виставки
Саме оцей виклик Лур’є, небажаyня мовчати про Холокост, небажання замовчувати ці всі трагедії які були , вони від того не зникають і його таке .. Він кричав від болю від того, як бачив , як люди рйнують ці цінності.  Ця паралель, коли люди самі себе знищують, не помічають цього, створюють світ, в якому можливо немає майбутнього.

У 1941 році Борис Лур’є втратив одразу чотирьох близьких людей — кохану, мати, бабусю та сестру. Їх вбили за два дні під час акції масового знищення євреїв.  Звідси ставлення художника до жінок . Їх зображення у стилі пінап, наприклад, Лур’є сприймав як особисту образу. Фемінізм —  один з провідних мотивів.

Юлія Кісіна, куратор виставки
Эти работы, которые были посвящены женской теме. У Лур’є, Бориса Лур’є несколько женщин в его жизни были убиты. Его любимая деаушка, которая училась с ним в школе, ей было 14 лет, когда ее убили.

Художник виступав проти комерціалізації творчості. На деяких  роботах  можна побачити напис «Ні» — ні  насильству, злу, відчаю та матеріалізму. Так, пізніше  Борис Лур’є став фундатором нового анти-художнього стилю — No-art. Митці, що до нього приєдналися, прагнули шокувати  самозадоволене суспільство споживачів.