В Одесском центре по вопросам ядерного нераспространения в рамках круглого стола обсудили итоги и уроки исторических событий 20-летней давности. Ведущие украинские и зарубежные эксперты в области безопасности рассмотрели вопросы истории ядерного разоружения Украины, обстоятельства подписания Будапештского меморандума и проблемы функционирования этого документа сегодня.
Першого червня виповниться рівно 20 років відколи остання ядерна боєголовка була вивезена з території України. Тоді нас переконували у тому, що світ стане набагато безпечнішим, покращиться економіка та інші провідні галузі життя… 1994-го Україна, яка володіла третім у світі ядерним арсеналом, ратифікувала Договір про нерозповсюдження ядерної зброї.
Україна проводила ядерне роззброєння у самий руйнівний для своєї економіки спосіб — впевнений колишній міністр екології та ядерної безпеки Юрій Костенко.
Юрий Костенко, мин. экологии и ядерной безопасности (1995-1998)
Я наведу лише одну цифру. Маючи в 1992-94 роках в еквіваленті 6-8 млрд доларів ( в державному бюджеті, це мінімальні кошти) ми брали на себе зобов’язання. вартість цієї програми роззброєння за оцінками експертів коштувала Україні від 4 до 6 млрд доларів. Ми передали Росії з ядерними боєголовками величезну кількість ядерних матеріалів. Їх виробництво оцінюється за міжнародними цінами більше 100 млрд доларів.
Екс-міністр (який опинився в епіцентрі тогочасної політики) презентував в Одесі власну кригу про історію ядерного роззброєння, де опубліковані доленосні рішення українського парламенту, таємні документи Радбезу, кулуарні переговори та багато цікавого і невідомого до сьогоднішнього дня. Юрій Костенко підкреслив — на превеликий жаль, ні світ ні українська влада не зробили належних висновків із процесу, названого ядерним роззброєнням. Адже по факту, Україна віддала третій у світі ядерний арсенал в руки ворогу. Погоджуються з цим і інші фахівці.
Иван Заяц, министр экологии (2000-2001 г.)
Тоді через Україну проходили всі лінії силової політики. І США, і Росія були зацікавлені як вирвати ядерну зброю із рук українців. Ці всі події укутували нашу діяльність і ми накопили неоціненний досвід як треба стратегічно планувати. Тоді виконавча влада працювала у відриві від ВР і ми дуже багато програли. Замість того, щоб це роззброєння відбулося з користю для України, мі фактично за нього ще й заплатили.
Борис Тарасюк, министр иностранных дел Украины (1998-2000)
Російською агресією ми опинилися перед фактом руйнації основоположних принципів міжнародного права і міжнародних зобов’язань. Фактично Україна опинилася сам на сам у військовому протистоянні з третьою найбільшою військовою потугою у світі, якою є РФ і досить пристойно обороняє себе і не дає ворогу реалізувати його первісні плани.
Те, що ядерне роззброєння України не було шляхом до розв’язання проблем світової безпеки, очевидно демонструють події 2014-15 років. Агресія Росії і нездатність світової спільноти зупинити порушення ключових норм міжнародного права перетворила добровільну відмову України від ядерної зброї на цілком переконливу антирекламу такого кроку для інших країн.
Сергей Гриневецкий, депутат ВР Украины ІІІ, VI, VII созывов
Нажаль, тема Будапештського меморандуму не піднімається на той рівень, який би належав нашому зовнішньополітичному проявити себе. Мова йде про прийняття рішень ООН, або хоча б розпочати роботу через Раду безпеки ООН, тим більше, що є всі правові підстави.
Виходить, що в умовах абсолютно непередбачуваної політики Кремля та нездатності США забезпечити порядок в усьому світі навіть членство у НАТО вже не є 100% гарантією того, що у разі агресії країни Альянсу нададуть допомогу. Питання сьогодні актуальне як ніколи і про нього необхідно говорити і заявляти як на політичному, на міжнародному рівні, так і серед академічної спільноти.
Игорь Коваль, ректор ОНУ им. И.И. Мечникова
Дискуссии идут в политической среде, на международном уровне, внутри страны, и, конечно же, в академическом сообществе. я хотел подчеркнуть, что нам в прошлом году удалось создать центр по нераспространению ядерного оружия совместно с нашими шведскими коллегами, и вот в рамках университета и центра как раз и проводится круглый стол
Сергей Глебов, политолог, кандидат политических наук
Вопрос по-прежнему остается актуален — насколько Украина сегодня готова в нынешнем статусе защищать свои границы, свой суверенитет, территориальную целостность. И в этом плане, без сомнений, на помощь Украине должны придти те страны, которые гарантировали ей безопасность и не только ядерную, и это не только РФ, это и Великобритания, и США прежде всего. А в связи с этим такой представительный круглый стол в Одессе — это очередная попытка дать ответ на те вызовы, с которыми Украина сегодня справится в одиночку не может.
Таким чином, основна проблема функціонування будапештського меморандуму сьогодні — це його недотримання як Росією, так і іншими країнами-гарантами. Учасники круглого столу впевнені — тільки через консенсус і діалог треба домагатися винесення цього питання на абсолютно новий зовнішньополітичний рівень.
