Це свято — на честь першого і другого віднайдення голови Івана Предтечі, в народі Обретіння. Із яким обрядом тісно повязаний цей день – у нашому випуску.
За переказами, після відсічення голови Івана Хрестителя тіло було поховано його учнями в самарійському місті Севастії, а голова — таємно — на горі Ємонській. Через багато років при будівництві храму на цій горі й відбулося Перше віднайдення голови Іоанна Предтечі. Щоб не було вчинено наруги, вона була знову похована у збудованій церкві. У 452 р. відбулося Друге віднайдення голови Хрестителя. Святиня була перенесена в Едессу, а пізніше в Константинополь.
Свято «обретіння» стало називатися в народі «обертіння». Кажуть, що в цей день «птахи обертаються до нас головами, збираються летіти до нас». В одному з давніх літописів йдеться, що на Обретіння святий Іван чудом своєї голови повертає їх, птахів, назад додому.
Тому про такзваний обряд «зустрічі птахів» розповідомо більше.
Саме на Обретіння, навіть якщо ще десь лежить сніг, першими повертаються з вирію жайворонки. О цій порі прилітають і граки. Цього птаха вважали найнадійнишім сповісником весни. За граками повертаються додому дикі гуси. Існує такий звичай: коли діти вперше навесні побачать диких гусей, вони мають підкинути догори солому або сіно та прокричати: «Гуси, гуси, ось вам на гніздечко, а нам на здоров’ячко!» або «Гуси, гуси, вам на гніздо, а нам на тепло!». В цей час також повертаються дикі качки. Подібно до гусей, вони спочатку летять високо над землею, покритою снігом. Але, як тільки розтане сніг, качки починають гніздитися. Коли вже льоду на ріках нема і дикі качки з вирію прилетіли, дівчата колись «замовляли» на тепло і на родинне щастя, викликаючи з сухого очерету птаха-гоголя. Ворожіння вважається вдалим, якщо у відповідь на замовляння гоголь таки випливає з очерету. Це означає, що цього року на дівчину чекає весілля або веселе літо.
За ними прилітають чорногузи, які обов’язково повертаються до свого минулорічного гнізда, «лагодять» його і там виводять пташенят. В народі вірять, що господарство, в якому є гніздо чорногуза, є щасливим і захищеним від пожежі: «Чорногуз хату від лиха береже», — каже народна мудрість. Руйнувати гніздо цього птаха — великий гріх.
Щоб « запросити » птахів на свою хату, люди кладуть на дах або на міцне дерево біля хати старе дерев’яне колесо. Тоді навіть молоді полохливі чорногузи здогадуються, що тут на них чекають, і починають вити гніздо. В цей час їх краще зайвий раз не турбувати.
Колись на Поділлі, як господар побачить вперше весною бусла, то простягає до нього шматок житнього хліба і каже: «Бусел, бусел, на тобі гальвоту, дай мені жита копу». Цим він накликав на своє поле врожай.
Для молодої дівчини побачити лелеку вперше навесні в польоті — дуже добрий знак, що віщує їй веселе літо. Якщо ж побачить вона, що лелека стоїть або ходить, то не дуже вдалим буде її дівування цього літа. Якщо ж уперше навесні дівчина на порі побачить лелеку, який сидить, то це найгірший для неї знак: ще довго дівувати їй доведеться.
На Київщині вже в’є своє гніздо-рукавичку ремез (і відбувається це на Обретіння), коли решта птахів ще тільки повертається з вирію. Незаміжні дівчата у веснянках жартують, щоб ту, яка цієї весни самотня, нехай ремез потішить своєю піснею.
Згодом обряд «зустрічі птахів» об’єднався з «накликанням весни», що відзначався на «Сорок Святих».
Раніше говорили, що святий Іван повертає птахів до гнізд із вирію. Тому жінки не прали в цей день білизну, щоб птахи назад не повернули.
Це була программа «За народним календарем» — про свята, які шанують та люблять українці і традиції та звичаї, які бережемо нині.
