День Петра і Павла. Свято, яке дуже люблять українці. Про особливості святкування цього дня, давні традиції та звичаї — далі .
В Україні з днем Петра і Павла пов’язувалося багато повір’їв та звичаїв. На Петра вперше після посту, який в народі називають Петрівка, дозволялося готувати молочні страви. Господині варили вареники із сиром, пекли мандрики — сирні бабки. З цього часу переставала кувати зозуля, «мандрикою вдавилась» — пояснювали дітям бабусі, бо ж вона, згідно з легендою, вкрала у святого Петра одну мандрику й за це її Бог покарав тим, що вона на Петра давиться мандриками й перестає кувати. А якщо кує зозуля й після Петра, то це, за народним віруванням, віщує нещастя.
За словами етнографа Олеси Воропая, до цього дня готувалися колись в Україні як до великого свята: білИли хати, оздоблювали рушниками стіни, прибирали на подвір’ї. Вранці цього дня всі йшли до церкви. Дівчата прикрашали свої голови вінками із польових квітів, а особливо червоними маками. Повернувшись із церкви, люди розговлялися мандриками. Кажуть, що їхня назва походить від того, що мандруючи по світі, Петро з Павлом харчувалися саме цими мандриками.
В народі вважають, що Апостолам потрібно молитися для зцілення від безумства та лихоманки. У це свято рибалки моляться про успіх в рибній ловлі святому Петру, який вважається покровителем рибалок. Апостолу Павлу моляться про процвітання бізнесу, а апостолу Петру — про благополуччя, заступництво в справах і про здоров’я.
Молодь в цей день, ще до світанку виходила в поле — вартувати сонце. У давні часи цей звичай зародився на Петрів день з метою відганяти від поселення русалок. З першими променями сонця народ радів і співав. Але на цьому звичай не закінчувався. Далі молоді люди плели вінки, і тільки після цього з піснями йшли додому.
Дівчата в цей день гадають на свого обранця. Потрібно зібрати 12 різних рослин, покласти їх під подушку, закривши очі сказати: «Дванадцять трав з різних полів, дванадцять юнаків! Хто суджений-ряджений, мені покажися і на мене подивися »
Також молоді дівчата в день Петра і Павла «завивали берізку». Для цього на молодій березі вибирали три гілки, сплітали їх в косу, і загадували бажання. Завивали гілочки зазвичай червоною стрічкою і міцною травою. Через три дні дівчата знову приходили до берези і дивилися — якщо коса не зів’яла і не розпустилася, то бажання збудеться. Березову косу після ворожіння обов’язково розпускали.
Вважають, хто в ніч на Петра-Павла не спатиме, той щасливим і здоровим весь рік буде.
Це була программа «За народним календарем» — про свята, які шанують та люблять українці і традиції та звичаї, які бережемо нині.
