Буджак: ландшафт і люди — таку назву отримала історико-етнографічна експедиція на південь Бессарабії. З 11 по 18 липня члени Асоціації бессарабських німців зі Штутгарта, викладачі та студенти Ізмаїльського та Одеських університетів подорожували за маршрутом Одеса-Надеждівка-Вилкове-Тарутине. Метою експедиції було вивчення взаємодії населення даної місцевості з навколишнім середовищем. Підсумки дослідження підвели 18 липня у Всеукраїнському центрі болгарської культури. Незважаючи на те що Бессарабський регіон має колосальний земельний потенціал, сьогодні етнологи налаштовані песимістично.
Олександр Пригарін, професор кафедри археології ОНУ ім. Мечникова
У нас есть одна большая боль, проблема, как угодно. Что будет с этим замечательным регионом? Помимо общих проблем, которые есть наверное только в этом регионе — это депопуляция, практически исчезновение населения. Это падение образовательного уровня, это социальная незащищенность и так далее. К сожалению, мы имеем здесь потрясающую ситуацию. Когда богатые хозяйства, предприятия. И, извините, радикально нищие люди.
Ініціатором всього проекту став Гюнтер Фосслер — президент Асоціації бессарабських німців, в Німеччині організація на сьогоднішній день налічує майже 4 тисячі осіб. До неї входять не тільки колишні жителі Бессарабії, а й їхні родичі або ті, хто просто цікавиться історією регіону. РодИна самого пана Фосслера жила в Буджаку з 1914 по 1949 рік, тому Бессарабія досі представляє для нього особливу цінність і нагадує про коріння.
Гюнтер Фосслер, президент Асоціації бессарабських німців
Виховання, яке я отримав в батьківському домі, обумовлено тим, що привезли мої батьки з Буджака. Хоча я і народився в зовсім іншому місці, для мене кожен приїзд в Буджак — це повернення на батьківщину.
Одна з методик експедиції — тісний контакт між молоддю України та Німеччини. Подорожі Півднем України Асоціація бессарабських німців проводить вже третій рік поспіль, на цей раз проблеми жителів цього регіону вивчали студенти ОНУ імені Мечникова, а також Політехнічного університету спільно із Штутгартськими школярами. Важка робота на полях, бідність, неякісна вода — такими деталями поділилися з німцями мешканці Бессарабії.
Мене найбільше вразило, що незважаючи на свою бідноту, люди в цьому регіоні дуже відкриті, люди дуже привітні і люди дуже культурно освічені.
Незважаючи на такі песимістичні заяви, дійсно, головне багатство Бессарабії — це ті, хто досі там живе. Саме тому експедиція має назву «Ландшафт і люди». І якщо цих людей втратити, то можна втратити і надбання всієї області.
