У главі Вайєце описується історія життя двох сестер — Рахель і Леї. У ніч хупи відбувається фальсифікація: зняту з Рахель весільну сукню надягають на Лею. Наречений дізнається правду тільки, коли денне світло проникає в кімнату, і він може побачити відмінності між сестрами-близнюками. І після цього ненависна дружина Лея народжує 4-х синів, а Рахель — улюблена дружина — безплідна. Рахель, за яку Яаков пропрацював 7 років в поле, бачить будинок, наповнений не її дітьми. 30-я глава починається з різко негативного висловлювання на адресу праматері Рахелі: «І бачила Рахель, що не народила Якову, і позаздрила Рахель сестрі своїй. І сказала вона Якову: «Дай мені дітей! А якщо немає — мертва я».
Рахель була переповнена сильною заздрістю до своєї сестри, і їй хотілося добитися того, чого вона заслуговувала. Раші додає, що Рахель заздрила добрим справам Леї, які зробили її гідної чуда, яке змінило її долю. І все ж ця різка фраза викликає величезне здивування: навіщо потрібно так ображати Рахель і говорити, що вона заздрила Леї? Чому недостатньо просто сказати, що її переповнювало природне бажання стати матір’ю? Адже незалежно від Леї і навіть якщо б вона взагалі не народжувала, Рахель всім серцем хотіла заснувати народ Ізраїлю. Зрештою, вона вимовляє фразу, яка сильніше за все в Торі висловлює суть материнства: «Дай мені дітей! А якщо немає — мертва я». Рахель не бачила у своєму житті іншого призначення, ніж бути матір’ю. Так навіщо завдавати їй шкоди і говорити, що вона пристрасно заздрить успіху своєї сестри?
Більш того, хіба заздрість була характерною рисою Рахель? Швидше, вона є символом самопожертви і співчуття для всіх поколінь. Коли народ Ізраїлю плаче над могилою Рахелі, щоб побудувати Храм, вона звертається до Бога і нагадує про милість, проявлену нею до своєї сестри. І тоді Всевишній дає їй обітницю: «Втримай голос свій від ридання і очі твої від сліз, бо є плата за труд твій… — повернуться сини до границь своїх». Так чому ж так важливо було підкреслити, що Рахель заздрила своїй сестрі?
Любавицький ребе пише: «У тому, що стосується матеріального становища, потрібно дивитися на того, хто нижче тебе, і дякувати Всевишньому за Його милість до тебе. У тому, що стосується положення духовного, потрібно дивитися на того, хто вище, і просити у Бога розум, щоб вчитися у цієї людини, а також здатність і силу, щоб підніматися вище». Ребе пише, що є ціла область, гідна прояву цього почуття. Іноді потрібно випробувати біль заздрості, усвідомити її і визнати. Коли зустрічаєтеся з людиною більш успішною в духовному плані — це послання від Бога для пробудження. Про це говорить Раші в коментарі до тижневої глави: «Позаздрила Рахель сестрі своїй. Позаздрила її добрим справам, думаючи: «Не будь вона праведніша за мене, не була б удостоєна мати синів». Рахель не ненавиділа Лею, а навпаки, зробила її об’єктом захоплення, вона спостерігала за її справами і розглядала її як стимул для свого розвитку і нових досягнень. Ці слова — урок і вказівка кожному.
