У тижневій главі Пінхас розповідається про дочок Цлофхада, які, дізнавшись про порядок розподілу спадкових земельних наділів, звертаються до Моше з проханням отримати частку свого батька. Вони сказали: «Чому виключиться ім’я батька нашого з середовища сімейства його, бо нема в нього сина? Дай нам володіння серед братів батька нашого».
Моше передає їх прохання Всевишньому і отримує таку відповідь: «Справедливо дочки Цлофхада говорять. Дай їм долю спадкову серед братів їхнього батька, і переведи долю їхнього батька їм».
Якщо подивитися на величезне схвалення, яке отримують дочки Цлофхада у коментаторів Тори, то трохи важко зрозуміти, чому їх так хвалять. У цілому їх прохання було дуже матеріальне: вони хотіли отримати наділ землі — нерухомість в Країні Ізраїлю. Чого ж ними захоплюватися?
У мідрашах написано, що для того, щоб це зрозуміти, потрібно знати, в який історичній атмосфері відбувалися ці події. Деяка частина народу Ізраїлю в цей час заявляє: «Поставимо голову над нами і повернемося до Єгипту!» Усі вони вже втомилися від блукань по пустелі, ще перебувають під впливом розвідників, які звели наклеп на Землю обітовану. Вони під тяжким враженням від смерті Аарона і Міріам. Загалом, мотивація для вступу в Землю Ізраїлю досить низька. Приходять дочки Цлофхада і просять вирішити, здавалося б, суто технічне питання про отримання земельного наділу свого батька. Але тим самим вони зміцнюють віру всіх оточуючих, показуючи, що вступ в Землю Ізраїлю — це ясна річ, і потрібно тільки розібратися в тому, як справедливо розділити землю. Ця проста віра зміцнила народ Ізраїлю, змінила духовну атмосферу і дала йому сили все подолати і увійти в землю, обіцяну їх батькам. Ось за це дочки Цлофхада і отримали таку високу похвалу.
Комментарии закрыты