Брати Йосефа вчинили щодо нього віроломно: вони продали його ішмаельтянам у раби. Однак Йосеф не поринув у відчай. Він розумів: щоб жити і вижити, він повинен поводитися якнайкраще в будь-якій ситуації. Таким чином з раба Потіфара він незабаром став його домоправителем.
Як Потіфар віддячив йому за вірну роботу і за те, що Йосеф проявив праведність і не піддався спокусі? Кинув у в’язницю. А який висновок зробив Йосеф із такої невдячності? Потрапивши до в’язниці, він став прислужувати та допомагати іншим ув’язненим.
Два єгипетські міністри опинилися у в’язниці. Йосеф служив їм. Вдало витлумачивши сон одного з них, Йосеф попросив його: коли вийдеш із в’язниці, згадай про мене, адже я страждаю невинно. Чи згадав звільнений міністр Йосефа? Як би не так.
Йосеф раз-по-раз переконується, що світ сповнений зради. І ось він досяг високої влади у Єгипті, зберігаючи при цьому статус раба. Але він не зганяє ні на кому злість, навпаки, він докладає всіх зусиль, щоб врятувати єгиптян від голоду.
Це зразок поведінки для кожного єврея і всього єврейського народу. Не має значення, з яким злом стикається кожен із нас. Ми не робимо зла, ми додаємо у світ добро.
Комментарии закрыты