Багатство і бідність разом. Глава Ейкєв

Ман — чудова їжа євреїв в пустелі, що мала багато унікальних властивостей. У мана не було відходів, він міг набувати будь-який смак за бажанням. Але в главі ЕйкЄв про харчування маном сказано: «І тримав тебе голодним Всевишній». Хіба була у Всевишнього мета тримати євреїв голодними?
Було так: ман випадав щодня, і кожен збирав рівно стільки, скільки потрібно було для сьогоднішнього поживу. Ман неможливо було запасти на завтра. Тому щовечора євреї лягали спати ситі, але з порожньою кухнею. Це породжувало погані думки про голод.
Коли євреї прибули в країну Ізраїлю, спогад про ман був уроком і для багатих, і для бідних. Багаті знали, що будь-який прожиток приходить в кінцевому підсумку з Неба. А бідні розуміли, що Всевишній забезпечує саме так, як потрібно, і погані думки про страждання це лише думки, і чи тримати їх в голові — залежить від людини.