День Святої Мокрини. Свято яке люблять і шанують українці. Про особливостя святкування цього дня, давні традиції та звичаї — далі у випуску.
Мокрини (або Мокриди) — народна назва церковно-календарного дня Преподобної Мокрини. В дохристиянські часи Мокрину вважали дочкою богині осені. за народним повір’ям — це останній день літа. Існує приповідка: «Свята Мокрина осінь приносить».
Люди вірили, що яка погода на Мокрини, така буде й осінь. Якщо в цей день ішов дощ, то селяни чекали мокрої дощової осені, сіяли жито — адже буде врожай: «Не розгинаймо спини, жнімо до Мокрини, бо Мокрини без дощу, як обід без борщу».
Мокрину вважали донькою осені, що приносила дощі та холод. Її свято 1-го серпня передувало святові Іллі, що так само закривав літні утіхи, проїжджаючи небом на громовій колісниці. Після свята Іллі заборонено було купатися.
У народі вірили, що на Мокрини повинно дощити – і що це добрий знак. Якщо ж день видавався не мокрим, а сухим, то проводили особливий обряд викликання дощу – «робили Мокрини». Шукали дівчину, яка народилася 1 серпня, називали її Мокриною, наряджали в святкову сукню і підносили їй колосся хліба. Та дівчина повинна була віднести колосся до річки, щоб річкова вода передала хлібам вологи небесної і вмовила пролити дощ. А от якщо день і без обрядів видавався сирим, то тим, які народилися на день Мокрини, не можна було виходити на вулицю, інакше злива могла залити всю землю.
Християнські звичаї додали свою історію у святкування преподобної Мокрини. Свята була сестрою святителів Василя Великого та Григорія Нісського. Народилася св. Мокрина в турецькій Кападокії на початку IV століття. Походила дівчина із знатного роду. Батько був ритором у Неокесарії, брат став одним із отців християнської церкви. Ангел у сні наказав назвати дівчинку Феклою, на честь святої первомучениці Теклі. Її мати, свята Емілія, виконала волю Божу і назвала дочку, як просили небесні сили. Проте згодом дівчинку перейменували на Мокрину на честь бабусі, яка постраждала під час гоніння на християн при імператорі Максиміані Галерії.
Преподобна Мокрина проводила час у молитвах і добрих справах. Одного разу під час важкої хвороби лише молитви допомогли Мокрині одужати. Свята не тільки вилікувалася, а й отримала нагороду від Господа — дар чудотворення.
