«Я знаю Одессу с парадного и с темного хода. Я знаю Молдаванку, я знаю людей на Молдаванке, я знаю, где были еврейские синагоги. Отец мой призывался в армию из Сабанских казарм в 1914 году, в Первую мировую. Двоюродный брат моего деда содержал Еврейское училище на Базарной. Я говорю на идиш и очень хорошо знаю еврейский фольклор. Мой отец в детстве рассказал мне «Сказку о рыбаке и рыбке» на идиш и до того, как я пошел в школу, я думал, что это еврейская сказка».
Наш співрозмовник — одесит реб Еліезер Трейстер. Йому багато років і він багато знає про Одесу, яку ми не застали. А ще Еліезер Трейстер багато знає про життя, він пройшов Другу світову у диверсійно-десантному підрозділі, у мирні роки працював на закритому оборонному підприємстві. Трейстер знає багато людей і в багатьох викликає повагу. Навіть колишні біндюжники з Молдаванки чемно зверталися до нього «Бугор».
