Перед тим, як дарувати Тору нашому народові, Всевишній запитав євреїв: «Адже ви будете працювати з ранку до вечора, у вас буде мало часу для занять Торою. Хто може бути гарантом того, що ви будете її вчити і дотримуватися?»
«Наші батьки», — відповіли євреї. Тобто — наші старики. Вони-то можуть вчити Тору денно і нощно. Але Всевишній відкинув це: «вашим гарантам самим гаранти потрібні».
Тоді євреї запропонували: «Наші пророки будуть гарантами». Ми будемо платити стипендію обраним з нас, а вони будуть вчити Тору. І цю пропозицію Всевишній відкинув: «тоді Тора в їх колі і залишиться ».
І євреї внесли третю пропозицію: «Наші діти! Вони не зайняті заробітком, вони із задоволенням вчать нове». І ці гаранти були Всевишнім прийняті. Коли діти вчать Тору, вони осяюють світлом Тори всю сім’ю.
