Глава Бешалах. Пісня жінок

Очеретяне море розсікли надвоє, євреї пройшли між стінами води і піднесли пісню Богу. Навівши текст пісні, Тора розповідає про те, що Мірьям-пророчиця та інші жінки теж співали Всевишньому, танцюючи та вдаряючи у бубни.
Ця подробиця показує, що пісня жінок була радіснішою, ніж пісня чоловіків – тому що в Єгипті жінки страждали більше чоловіків. Адже вони страждали від указу фараона вбивати усіх хлопчиків під час пологів, вони страждали від наказу кидати хлопчиків у Ніл. Фараон бажав убити єврейських дітей або відібрати їх у єврейського народу, але єврейські жінки самовіддано виховували своїх дітей як євреїв, незважаючи на всі труднощі та небезпеку.
Фараонові укази повторюються знову і знову, щоразу у новому вигляді, але кожного разу вони спрямовані проти єврейських дітей, проти їхнього духовного образу. Сьогодні «фараонів указ» – це спонукання кинути дітей у навколишнє море вседозволеності та зосередженості на собі, спонукання відірвати їх від Божественного джерела, від Тори та святості.
Як і тоді, саме жінки мають стати на сторожі. Вони народжують дітей, вони вигодовують і виховують їх, і єврейська жінка має більше сил і можливостей, щоб вплинути на духовний образ дітей, ніж її чоловік. Саме вона може вберегти дітей від згубних впливів та дати їм єврейське виховання.