Одного разу після Йом-Кіпур до П’ятого Любавицького ребе, р.Шалом-Дов-Беру Шнеєрсона, підійшов його син, Йосеф-Іцхак, майбутній Шостий Любавицький ребе, і запитав: «А що робити тепер? Яке наше служіння тепер?» Батько відповів: «А ось тепер потрібно починати робити тшуву».

Це дивна відповідь. Адже тільки що закінчилися дні елула, Грізні дні і Йом-Кіпур, наповнені тшувою. Яку ще тшуву ми не зробили?

Сенс відповіді такий: Тшува ніколи не закінчується. Чим Вище ми піднімаємося в духовному самовдосконаленні, тим ясніше розуміємо, що нам ще є що виправляти, що вчорашня тшува абсолютно недостатня сьогодні. Вчорашній фініш — це лише старт для сьогодні.

У Йом-Кіпур ми були ближче до Б-га, ніж за весь минулий рік. А в цьому році ми постараємося бути ще ближче.

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован