Мідраш розповідає про життя Авраама до його прибуття в країну Ізраїлю: про те, як він усвідомив існування єдиного Бога, про його випробування і чудесне спасіння. Однак Тора починає історію Авраама з наказу Всевишнього: «Іди собі з країни своєї», але ж в той час Аврааму було вже 75 років.
Чому Тора не розповідає про попереднє життя Авраама, не говорить хоча б, що він був праведником?
Розповідь про Авраама починається не з того часу, коли він збагнув існування Бога своїм розумом, а з того моменту, коли Всевишній дав йому наказ.
Авраам — перший єврей, і його життя вчить: зв’язок єврея з Всевишнім не почався з інтелектуального пізнання і не залежить від нього. Цей зв’язок визначається тим, що Всевишній вибрав нас для того, щоб дати нам заповіді.
