Глава Шлах. Духовність в країні матеріальності

Напередодні входу євреїв в країну Ізраїлю послав Моше 12 розвідників, щоб знайти зручні шляхи для входу. Але коли розвідники повернулися і розповіли про свій похід, вони спонукали народ відмовитися від завоювання країни.
Писання каже, що розвідники побоювалися жителів країни. Незважаючи на пам’ять про чудеса, створені для них Всевишнім, вони не вірили, що зможуть здолати тих людей.
Хасидизм ж призводить додаткову причину для побоювань. Коли євреї знаходилися в пустелі, у них не було матеріальних турбот. Всевишній чудесним чином дбав про всі їхні потреби. І у них була лише одна турбота — вивчення Тори і духовне самовдосконалення. Увійшовши в країну Ізраїлю, розвідники зрозуміли, що легке життя скінчилося. Вони побачили збір врожаю, сільськогосподарські роботи, турботу про побут. Вони подумали, що матеріальні потреби поглинуть весь час і не залишать можливостей для занять Торою, що духовний рівень людей впаде. Тому спонукали народ просити залишитися в пустелі.
Але це було помилкою. Бажання Всевишнього полягало в тому, щоб євреї увійшли в країну матеріального життя, займалися ним — і переводили його в сферу святості. Адже тільки виконання бажання Всевишнього може принести справжній духовний підйом.