Найбільш тяжким злочином фараона був указ про знищення всіх єврейських новонароджених хлопчиків — їх було велено кидати в Ніл. Ніл єдине джерело води в Єгипті, єдине джерело родючості для його полів. Розливи Нілу відбуваються щорічно і не залежать ні від людей, ні від погоди. Єгиптяни вірили, що Ніл живить їх в силу непорушних законів природи і не могли прийняти переконання в тому, що Всевишній стоїть над природою і що саме Він живить світ.
Втопити єврейських дітей в Нілі означало «втопити» єврейські уявлення про світ в єгипетських уявленнях про верховенство природи над людиною і про марність бажання змінити її. Але фараон не добився своєї мети. Моше був врятований з вод Нілу і за його допомогою в світі утвердилася віра в те, що природа і її закони — лише прояви волі Творця природи.
