Глава Цав і свято Песах

Син-лиходій задає на седері не дуже ввічливе запитання: що це за служіння у вас? І ми відповідаємо йому не дуже ввічливо: якби ти був там, ти не був би позбавлений. Але якщо сенс цієї відповіді в тому, щоб «відшити» і «зрізати» його, то що він взагалі робить на Пасхальному седері?
Ні, мета нашої відповіді синові-лиходію інша. Ми говоримо йому: якби ти був там і тоді, в Єгипті, ти не був би позбавлений. Але сьогодні інша справа, сьогодні ти тут, в колі сім’ї. Коли Бог відкрився євреям на Синаї, Він сказав кожному окремо: «Я Господь, Бог твій». Він уклав союз з кожним з нас і з усіма разом, ми єдиний народ.
Тому, — говоримо ми синові-лиходієві, — не впадай у відчай і не думай, що ти відірваний і для тебе все втрачено. У єврейському народі ніхто не відірваний, ти завжди будеш з нами, ти такий же, як ми. Неважливо, що ти робив годину назад — зараз ти робиш єврейську справу, сидиш на седері. Ми разом згадуємо про минуле позбавлення і чекаємо майбутнього позбавлення.