У тижневій главі «Ваетханан» Моше розповідає євреям про Синайське одкровення. Голос котрий звучав під час нього, Моше описує так: «Гучний голос, що не припиняється». Мудреці кажуть, що у цього голосу дійсно не було кінця.
Сенс цього висловлювання такий. Ми могли б подумати що особливою святістю володіє тільки Тора, дана безпосередньо на Синаї з вуст Всевишнього, а ті частини Тори, які були відкриті мудрецями єврейського народу протягом поколінь, мають меншу святістю. Але Моше підкреслює: «голос не припиняється». Голос з Синая звучить завжди. Всі слова Тори, які вивчаються і відкриваються протягом поколінь — це пряме продовження Синайського одкровення, коли ми чули голос самого Всевишнього.
За допомогою вивчення Тори ми чуємо цей святий голос в світі і наповнюємо світ світлом і святістю.
