В цей шабат почалося читання книги Ваікра, яка присвячена жертвоприношенням в Храмі.
Одним з видів була жертва «тамід» — регулярна жертва. Її приносили в Храмі двічі на день, рано вранці — з неї починалася храмова служба, і перед заходом сонця — нею вона закінчувалася.
Слово «тамід» означає «завжди». Чому же жертва, яка приноситься лише в певні моменти, називається «жертвою завжди»? Тому що все служіння залежить від неї.
У житті складно весь день займатися вивченням Тори і виконанням заповідей, оскільки справ дуже багато. Але якщо розплющувати очі зі словами «Моде ані», якщо присвятити ранок молитві і наближенню до Всевишнього — це вплине на весь день і з’єднає з Всевишнім. Це — «жертва завжди».
