Цієї суботи ми читаємо на додаток до тижневої глави ще один уривок Тори — «Шкалім». У ньому Всевишній велить Моше зібрати з євреїв по половині шекеля, щоб спокутувати їх гріхи.
Мидраш розповідає, що Моше не розумів цю заповідь, поки Всевишній не показав йому вогненну монету і не сказав: «Таке нехай дають». Що ж було незрозумілого в заповіді зібрати гроші, і що пояснює вогненна монета?
Моше не розумів, як людина, даючи монету — матеріальний об’єкт — може спокутувати свої гріхи, здійснивши духовну дію. І Всевишній показав йому: пожертва має бути «вогненною». Навіть, якщо сума, що дається людиною, мала, якщо він жертвує від щирого серця, від усієї душі, з внутрішнім горінням — це спокутує його гріхи.
