У останні дні Яаков покликав Йосефа і попросив, щоб Йосеф поховав його в країні Ізраїлю, біля предків у печері Махпела. Водночас він вважав за потрібне вибачитися за те, що з матір’ю Йосефа, Рахелью, він сам так не вчинив. Адже Рахель похована не в печері Махпела, а біля дороги, в іншому місці країни.
Мідраш наводить пояснення та причину такого розвитку подій. Було передбачено, що через багато років цар Вавилона зруйнує Єрусалим і Храм і пожене євреїв у вигнання. Вони підуть цією дорогою і проходитимуть повз могилу Рахелі, а вона плакатиме і проситиме за них Всевишнього, доки не отримає обіцянку: «Є нагорода за діяння твої і за плач твій, повернуться сини твої у свої краї».
Продовжує мідраш: поховання Рахелі не в сімейній усипальниці, а біля дороги, передавало її справжнє бажання. Вона відмовилася від можливості бути похованою поруч із праведниками заради можливості допомогти своїм нащадкам у годину лиха. Така мати, яка дбає про своїх дітей.
Праматір Рахель – зразок єврейської матері. Відомо, що єврейська мама ставить своїх дітей понад усе у світі. Заради дітей матері готові зробити все та пожертвувати всім, навіть високими духовними досягненнями. Аби діти були здорові та отримали гарне єврейське виховання.
Комментарии закрыты