Рух часу невблаганний, його хід не можна зупинити навіть на мить. Біжить за хвилиною хвилина, година за годиною, день змінює день… Чи можна знайти відмінність між минулим, сьогоденням і майбутнім? Чи є в цьому всьому якийсь сенс?
Серед питань, які розглядаються в тижневій главі «Бой», Всевишній навчає Моше виконанню заповідей свята Песах і пасхального жертвопринесення, і цей уривок в Торі починається віршем «І сказав Господь до Моше й до Аарона в Землі Єгипту так: «Цей місяць для вас — Глава місяців, перший він у вас з місяців року». Цей місяць, про який йде мова, — місяць нісон, місяць, в якому народ Ізраїлю вийшов з Єгипту. Він буде «для вас глава місяців», першим в низці місяців, «перший … з місяців року».
Мідраш, коментуючи цей вірш, наполегливо підкреслює слово «вас». Його неодноразове повторення означає, що тільки «для вас», народу Ізраїлю, цей місяць — глава місяців. Коли Всевишній вибрав цей світ, Він встановив в ньому початок років і місяців. А коли Всевишній вибрав Якова і його нащадків — народ Ізраїлю, Він встановив для них «місяць Позбавлення». Це означає, що коли Бог створив світ, то Він встановив і поняття часу і його течії, «встановив … початок років і місяців», позначивши дні, які не є «звичайними» днями: дні новомісяччя та новоліття.
Потім, коли Він «обрав Якова» і його нащадків, коли збирався вивести синів Ізраїлю з Єгипту, Він також встановив для них щось більше — «місяць Позбавлення», зробивши його «першим з місяців року». Що це означає? Коли не надаєш бігу часу особливого значення, коли час — просто зміна секунд, одна за одною, без осмислення різниці між ними, то 24 години сьогоднішнього дня такі ж, як 24 години вчорашнього і як 24 години завтрашнього дня. Саме про це говорить Мідраш: в світі, з точки зору його створення, немає ніякої різниці між сьогодня і завтра, між цим тижнем і тим, що пройшов, ніщо ні відрізняє день від дня …
Але, коли Всевишній «обрав цей світ», коли Бог захотів, щоб він був не «просто творінням», але чимось більш високим, з’явилася необхідність змінити беззмістовний плин часу. Тоді Він, творець всього сущого, «встановив у ньому початок років і місяців». Деякі дні стали «головою», головними, більш важливими, з особливим змістом по відношенню до решти днів.
І навіть ці дні укладені в межі створеного світу. Вони не є днями «виходу за межі цього світу». Але, встановивши «місяць Позбавлення», Бог ввів концепцію, яка повністю перевищує межі миру. Позбавлення означає свободу без будь-яких обмежень. Воно означає остаточний вихід за межі колишнього стану в новий, не схожий на попередній.
Як це може проявитися?
Коли народ Ізраїлю служить Богу в дусі «Позбавлення», він виходить за межі обмежень цього світу, він використовує реалії цього світу, щоб з їх допомогою і через них служити Творцеві. І час, витрачений на це служіння, наповнюється змістом, що перевершує цінності матеріального світу.
Читаємо: «Всевишній вибрав Якова і його нащадків» … Тут мова йде про місяць нісон, який символізує місяць Позбавлення, місяць Виходу, місяць Чудес. Ці чудеса робляться і власними руками.
Усвідомимо ж, що мета полягає в роботі з миром, в тому, щоб підняти його на більш високий рівень — мир Позбавлення, мир, наповнений змістом Тори. Як сказано: «Коли Всевишній вибрав Якова і його нащадків, встановив місяць Позбавлення».
