Глава Шофтім відкривається велінням: «Суддів і наглядачів постав собі в усіх вратах твоїх». Так Тора формулює заповідь призначати суддів, які будуть виносити вироки, і наглядачів, які будуть ці вироки виконувати. Трохи нижче дається також заповідь встановити міста-притулки, де зможуть сховатися від переслідувань ненавмисні вбивці для того, щоб покаятися.
Мудреці кажуть, що, оскільки Тора наказує поставити «суддів і наглядачів» «у всіх вратах», значить, цю заповідь необхідно виконувати і за межами Землі Ізраїлю. У той час, як міста-притулки були створені тільки в Землі обітованій, хоча в них знаходили притулок і вбивці, які вчинили злочини по той бік кордонів.
Головна мета суддів і наглядачів така ж, як у міст-притулків, — не стільки покарання, скільки очищення і виправлення. Хоча судді накладають покарання, і наглядачі виконують їх вироки, але головною метою є очистити грішника від його гріхів. Міста-притулки також призначаються для спокути гріхів, так кажуть мудреці: «вигнання спокутує», а спокутування співвідноситься з очищенням і каяттям.
Але, не дивлячись на загальні цілі та призначення, між суддями і містами-притулками існує принципова різниця. Міста-притулки — це місце для виправлення і каяття, і, отже, вони можуть бути тільки в Землі Ізраїлю, яка символізує волю Бога. Як говориться в «Мідраш рабо»: «Чому ця країна (Ерец-Ісроель) називається Ерец? Тому що вона хотіла виконати волю свого Творця». А той, хто хоче покаятися, повинен виконувати волю Всевишнього, а не перебувати за межами Ізраїлю (поза волею Божою).
Хоча суддів і наглядачів призначали і поза Землею обітованою, їм було дано наказ: «Не суди ближнього твого, поки не опинишся в його становищі». Судді, які живуть в Країні Ізраїлю, не можуть знати, який духовний морок панує за її мЕжами, скільки випробувань підстерігає там єврея на кожному кроці. Тому і сам суддя повинен був жити в тих країнах, щоб справедливо судити місцевих жителів.
Для того, щоб судити грішника по справедливості, суддя повинен бути знайомий з умовами його життя, увійти в його світ, зрозуміти ситуацію, яка привела його до гріха. Ось чому судді повинні були бути також і в інших країнах, де жили євреї, а міста-притулки знаходилися тільки в Країні Ізраїлю, про яку сказано: «Очі Господа, Бога твого, звернені постійно до неї, від початку року і до кінця року».
