Тижнева глава Тори Тецаве розповідає про особливі почесні одежі первосвященика і коенів — бігдей кєун. Кожен коен, який служив в Храмі, носив чотири одежі: ктонес — натільну сорочку; міхнасім — панталони, авнет — пояс, мігбаас — гостроверхий головний убір. Ці одежі були зшиті з білого лляного полотна. А первосвященик, крім них, носив ще чотири одежі, які називалися бігдей заав — золоий одяг. Меіл — верхнє вбрання, ейфод — фартух, ції — налобная пластина, хошен — нагрудник. Головний убір первосвященика був круглий і називався міцнефес.
Зупинимося детальніше на двох з цих восьми убрань слави і величі — хошені і ейфоді. Нагрудник був витканий з нитки, що складається з 28 складових частин. Він мав форму прямокутника і складався навпіл, утворюючи два квадрати. Первосвященик носив його на серце. У хошені було чотири ряди оброблених золотом поглиблень, в яких були вставлені 12 дорогоцінних каменів за числом племен Ізраїлевих. На кожному камені було вигравірувано ім’я одного з колін.
Ейфод був свого роду фартух, тільки одягнений навпаки, який попереду підперезувався поясом. Задня частина ейфода підтримувалася двома шлеями, перекинутими через плечі вперед, їх закінчення прикрашали два оніксових каменя в золотих оправах. На каменях також були викарбувані імена 12 колін — шість на правому, шість на лівому. Ейфод був витканий з нитки, скрученої з 28 частин, що включали різні матеріали, в тому числі і золото.
Тора пише про це так: «І буде носити Аарон їхні імена перед Господом на обох своїх плечах для пам’ятання». Примітно, що тими ж словами Тора говорить про написи на каменях хошена: «І буде носити Аарон імена синів Ізраїля на судному наперснику на своєму серці при вході своєму в святилище, для пам’ятання перед Господом завжди».
Так чому ж потрібно було висікати імена колін Ізраїлевих «для пам’ятання»?
Існує два типи служіння Всевишньому — перший шлях благочестя і духовного самовдосконалення, коли людина служить Творцю усвідомлено, з радістю в серці, сповнена бажання з’єднатися з Ним. Другий шлях — це шлях подолання себе і дурного в собі. Хошен і ейфод символізують ці два типи служіння. Хошен символізує тих, хто служить Всевишньому лицем до лиця. Ейфод — тих, хто служить, «стоячи за ним». Роль Аарона, первосвященика, — надати сили в служінні обом.
Але саме протистоять навколишньому світу, знаходяться в рутині матеріального і бездуховного, коли виконання заповідей, часом, завдання дуже непросте, саме ці євреї — ейфод, вони більше за інших мають потребу в підтримці і допомозі згори. Вони повинні отримувати сили від найвищого джерела. Що ж надає цю силу їм? Тора говорить про те, що на кожному камені в хошені було вигравірувано ім’я одного з колін: так рубін відповідав імені коліна Реувена, топаз — Шимона, смарагд — Леві, карбункул — Юди, сапфір — Іссахара, алмаз — Звулуна, яхонт — Дана, агат — Нафталі, аметист — Гада, хризоліт — Ашера, яшма — Біньяміна, онікс — Йосефа.
Звернемо увагу на те, що саме онікс співвідноситься з коліном Йосефа. Відомо, що Йосеф був більш духовно досконалим, ніж його брати. Будучи правителем Єгипту, займаючись справами матеріального світу, він все ж зберіг чистоту своєї віри. Його брати, інші коліна, не змогли взаємодіяти зі світом і залишитися вірними вірі батьків, і вони вирішили стати пастухами, відокремилися від світу. Саме Йосеф, що володіє оніксом, здатний передати силу цього каменю євреям ейфода для протистояння світу, який турбує їх, і тоді вони зможуть служити Творцеві.
І крім того сказано: «За Господом, Богом вашим йдіть і Його бійтеся!». Букви у слові «онікс» або шаАм — це букви єврейського алфавіту: шин, гей, мем. Вони ж утворюють і ім’я Моше. А в цьому — вказівка на те, що євреї ейфода, «які стоять за ним», отримують сили для служіння Всевишньому від пастиря єврейського народу — самого Моше-рабейну.
