Дієслова “одягати”, “надівати”, “надягати” – не зовсім тотожні, як то здається тим, хто каже: “одягни шапку”; “дівчина одягла намисто”. Пояснюю. Одягати можна одежу: сорочку, штани, спідницю, костюм, плащ, пальто тощо. Також забезпечувати одягом кого-небудь чи покривати поверхню чогось. Приміром, “Туман одягає дерева”.
«Степан сідлає коня, свого товариша, й жупан одягає» (Т. Шевченко); або «Одягли в нову одежину, як панночку». — Панас Мирний),
А от щодо аксесуарів — шапка, окуляри, намисто, наручники, збруя на коня – усе це надівають. Тобто це дієслово передає зміст “приладжувати, прикріплювати щось на комусь, чомусь або до когось, чогось”. «Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі? — думав молодий Джеря, надіваючи шапку і перекидаючи свитку через плече» (І. Нечуй-Левицький); «Надівши сині окуляри, він сів під грушею» (І. Нечуй-Левицький). Тобто “надягати” на відміну від “одягати” вживається у прямому значенні – “натягувати одяг на когось, на щось”.
А от взуття — туфлі, кросівки, чоботи, черевики тощо — взувають і обувають: «Він швиденько одягнув пальто, взув калоші» або «червоні чоботи обула» (І. Котляревський).
