Пятнадцатое Ава

Якщо копнути глибоко, то з’ясується, що у євреїв давним-давно існує свято — День закоханих. Давним-давно — це приблизно більш, ніж 1500 років. І називається це свято Ту бі-ав — 15 ава. Це загадковий день єврейського календаря. В зводі єврейського закону не знайти згадки про будь-які ритуали цього дня, крім лише того, що в молитвах в цей день не вимовляється покаянна молитва, як і в інші святкові дні. Саме 15 ава у давнину єврейські дівчата виходили танцювати в виноградники Єрусалиму, а юнаки милувалися їх танцями і доглядали собі відповідну пару. Як сказано в Талмуді «кожен, у кого не було дружини, приходив сюди». Щоб бідні дівчата, які не мали гарного одягу, не соромилися цього і щоб багатство їх батьків не впливало на вибір юнаків, було прийнято, щоб дівчата мінялися сукнями. В результаті ніхто не відчував сорому за небагатий наряд, та й вибирати наречену за красою сукні було ризиковано — хто знає, кому це плаття належить насправді. Ось так воно було, а зараз, вже у більш демократичних умовах та платтях, 15 ава продовжують відзначати єврейські дівчата та юнаки. До речі, і до цього дня дуже багато хто намагається поставити хупу (тобто одружитися) — саме 15 ава. Кажуть, вдалий день для закоханих. А ще є й інша старовинна традиція цього дня — 15 ава ламали сокири, але не всі. У давнину поки молодь придивлялася один до одного, у старших євреїв було своє заняття: 15 ава завершувалася підготовка палива для служби в Храмі. Закінчення рубки дров завершувалося розламуванням сокир. І це не був акт безглуздого вандалізму. Навпаки, єврейські мудреці кажуть, що, ламаючи сокири, люди висловлювали найголовнішу ціль Храму. Бо говорить Всевишній: «А коли ти Мені будеш робити жертовник з каменів, не клади їх обтесаними, щоб не заніс ти над ними залізо і не осквернив їх». Єврейські мудреці пояснюють це так: «Залізо було створено, щоб укорочувати людське життя, а жертовник був створений, щоб продовжувати людське життя, тому не личить, щоб те, що вкорочує, стосувалося того, що подовжує». Тобто залізом, з якого робили знаряддя смерті і руйнування, не можна було користуватися при створенні жертовника, покликаного принести людині вічний мир і злагоду. Тому то і ламали сокири, що служили Храму — щоб не скористалися ними по їх прямому призначенню. Такий ось день 15 ава — день кохання, спрямованого на продовження життя, та день ламання сокир, які відпрацювали для жертовника, теж створеного для продовження людського життя, і вже не можуть використовуватися ні для чого іншого.