Український уряд припинить регулювання цін на соціально значущі продукти, — йдеться у проекті постанови Кабінету міністрів. Таке рішення — привід для серйозної дискусії, адже важко уявити сьогоднішні і так величезні ціни ще й збільшеними націнкою виробників.
Навряд чи сьогоднішню ситуацію в Україні можна назвати влучною для скасування держрегулювання, вважають експерти. Адже по-перше, всі громадяни і так знаходяться у тяжкому становищі. По-друге, можуть з’явитись недобросовісні підприємці-спекулянти. І взагалі – світовий досвід показує, що практика соціальної продовольчої допомоги іде на користь всім учасникам ринку та існує в багатьох країнах, незалежно від рівня їх економічного розвитку. Наприклад, Бразилія, члени Європейського Союзу, США. В останніх навіть існує спеціальна система підтримки жителів, що не мають доходів чи мають низькі доходи. Головний елемент такої програми — система видачі талонів на певні групи товарів щоденного споживання. А в Ізраїлі формула розрахунку цін на товари була виведена ще 20 років тому. Згідно з ідеєю її авторів, прибутковість виробника від продажу продукції, вартість якої контролюється державою, не повинна виходити за рамки 6-12% реального доходу. Щоправда, сьогодні цю формулу планують переглядати — аби вона розвивалась разом із ізраїльською економікою.
А ось український уряд вирішив припинити регулювання цін на соціально значущі продукти харчування. У Міністерстві економічного розвитку та торгівлі визнали, що тимчасове скасування цінового регулювання, що діяло у четвертому кварталі 2016 року, показало позитивний результат. І тепер пропонують Кабміну скасувати державне регулювання цін на продукти харчування на постійній основі. Слід зазначити, що мова йде про борошно, хліб, крупи, м’ясо, сир, яйця, цукор, овочі та інші продукти. І якщо раніше націнка виробників не могла перевищувати 15%, тепер ця ситуація зміниться. Опитані одесити розійшлись у поглядах на те, чи взагалі таке рішення Кабміну може бути втілене в життя.
Если наше правительство что-то придумало — они не отменят это.
Думаю, что такое решение не будет принято.
Ну, решение может быть такое принято. Почему? Потому что в правительстве денег нет. Поэтому они принять могут всё, что угодно.
А щодо поглядів на те, як буде житись українцям без можливого державного керування цін, всі відповіли одноголосно: важко. І зазначили, що ціни і зараз дуже важкі для пересічних українців — що там говорити про можливе їх підвищення.
Если отпустят цены — будет, конечно, цены взлетят. Я думаю, что взлетят. Не знаю, насколько, но взлетят.
Ну, мне кажется, это зависит от совести продавца. Как они будут к этому относиться. Трудно сказать, трудно сказать. Думаю, если человек порядочный, то он не будет это делать.
Дело в том, что сейчас у покупателей очень маленькая покупательская способность. Поэтому я думаю, что цены взрастут, но… Они взрастут, но так, чтоб можно было еще хоть что-то купить.
Естественно, это не будет возможно украинцам. И страна придет в очень большую нищету. Очень много будет нищих, бездомных. Так что я считаю, что это будет просто катастрофа. Люди не смогут платить. Ни за квартиру, они не смогут даже пропитаться. И они просто уничтожают население.
Для умных людей это не целесообразно. Для тех, кто это делает — наверное, это целесообразно. Я думаю, что не по карману это уже всем украинцам. а что будет дальше — то увидим.
Цены вообще астрономические, по большому счету. Не все могут себе позволить, конечно. И мясо, и брынза, и масло. Трудно людям.
Понимаете, даже если они поднимут цены, они же прекрасно понимают, что люди не смогут покупать.
Ну, у меня отношение такое. Как говорят: меньше тратить надо, чтоб что-то сэкономить. Должно быть отношение такое: надо больше зарабатывать для того, чтоб на всё хватало. Ну, вот нашему Кабмину тоже желательно поднять пенсии для того, чтобы человек мог все купить. Мне кажется, что рынок сам будет регулировать цены. Потому что если нет покупательской способности у людей — значит, они будут меньше покупать. Значит, цены будут снижаться. Вот и всё.
Чи зможе український ринок не впасти в хаос, а самостійно себе регулювати, і чи зможуть українські громадяни впоратись зі ще однією реформою — це велике питання.
Хотелось бы, конечно, чтобы всё-таки жили для народа. Потому что в сегодняшней ситуации я не вижу, чтобы жили для народа.
