Нинішня субота випадає на особливу дату — 10 швата. Це день, з яким пов’язано кілька подій в історії хасидського руху Хабад. Перша з них — відхід з цього світу ребецн Рифки, другої дружини раббі Шмуеля Шнеєрсона, четвертого Любавичського ребе. Вона була праведницею і благодійницею. Розповідають, що її чоловік, Ребе Маараш, страждав від болісного кашлю, і хасиди дістали для нього варення з фруктів, яке коштувало великих грошей. Одного разу один єврей поскаржився, що його дружина хвора на ту ж хворобу, але у нього немає грошей купити їй таке варення. Ребецн взяла куплену для Ребе банку і віддала цьому єврею. Присутній при цьому хасид був вражений нахабністю цієї людини, пройшов за ним до будинку і почув за дверима, як члени його сім’ї сміялися: виявляється, цей чоловік сам дуже полюбляв солодке і обдурив ребецн, розповівши про хвору дружину. Коли хасид розповів ребецн цю історію, вона відповіла: «Слава Богу, я так рада чути, що ця жінка здорова. Я так близько до серця сприйняла її історію…»
10-е швата має ще одне особливе значення — це сімдесяті роковини того, як сьомий Любавичський ребе очолив Хабад. Важко знайти слова, щоб виразити розмах змін, які відбулися за цей час. Раббі Адін Евен-Ісроель (Штейнзальц) добре описав це: «Ребе змінив напрямок, в якому рухалася єврейська історія. Якби єврею після Голокосту сказали, що його син буде більш благочестивим, ніж він сам, що наступне покоління буде більш релігійним, ніж попереднє, то він поставився б до цього з недовірою. Криза після Голокосту була настільки глибокою, що, на загальну думку, релігія закінчила виконувати свою роль. Пройде рік або десять років, і іудаїзм стане далеким минулим… Впевненість Ребе спонукала його послідовників відправитися в різні куточки Землі і виконувати доручені їм місії, в результаті чого виникли різні рухи покаяння і зближення, і сьогодні ми бачимо результати цього». Ребе відправив посланців по всьому світу, але вони були лише натхненниками для кожного єврея самого по собі. Те, що Ребе робив найбільше і що насправді займало весь його час, — це кожна окрема людина. Протягом багатьох годин кожен день Ребе писав відповідні листи людям в усі куточки світу, в яких він спонукав їх робити тільки одне: «Не задовольняйся тим, що ти сам дотримуєшся заповіді, — передай те, що ти знаєш, поділись з іншими: з дітьми в сім’ї, з сусідами і товаришами по службі. Подивися на себе, як на посланця, спрямованого в певне місце, щоб змінити своє оточення».
Напередодні 10-ого швата важливо, щоб кожен подбав про те, щоб спонукати одну людину виконати одну заповідь, подзвонити другу або родичу, заохотити його надіти тфілін на честь 10-ого швата або запалити суботні свічки. Це буде вираз вдячності Всевишньому за духовного гіганта, посланого «сирітському» поколінню, який висвітлює шлях до повного Позбавлення.
