«І пройду Я по Єгипту в цю ніч, і помре всякий первісток в землі Єгипетській від людини до скотини, і над усіма ідолами Єгипту творити буду суди. Я — Господь!» — каже Всевишній Моше і Аарону в тижневій главі Бой.
У главі розповідається про страту первістків. У коментарі на вірш «І немає дома, в якому не було б померлого» — Раші каже: «Якщо там був первісток, він помирав; якщо там не було первістка, старший в домі вмирав замість нього». Мідраш додає, що «старші дочки вмирали також, як і сини», за винятком однієї — Батьї. Старша дочка фараона мала хорошого захисника в особі врятованого нею Моше, про якого було сказано при народженні «що він хороший».
«Багато дочок досягли успіху, але ти перевершила всіх їх!» Батья самовіддано врятувала єврейського хлопчика Моше, не побоявшись порушити наказ свого батька, виступити проти всього, чому її з дитинства вчили в покоях фараона. Вона стала зразком жінки, яка одна йде проти цілого царства, проти великого царя, який також і її батько, повстає, щоб робити те, що потрібно зробити.
А єврейська душа чутлива до страждань і самовідданості інших людей. З моменту Виходу з Єгипту і до теперішнього часу єврейський народ не втрачає цю чутливість до страждань і мужності інших, за що вдячний Всевишньому.
