В місяці іяр, коли читається тижнева глава Тори Емор, виконується заповідь рахунку омера. Це єдиний місяць впродовж року, в кожен день якого євреї виконують заповідь, внутрішній зміст якої — духовне вдосконалення і виховання синів Ізраїлю перед даруванням Тори.
З попередніх глав відомо, що в середовищі народу Ізраїлю існує поділ між усіма євреями та коенами, роль яких — передача святості всьому народові. Подібне розділення є і всередині людини. Тіло і його органи беруть участь в справах матеріального світу, а коен — Божественна сутність душі, яка постійно пов’язана з Богом і з якої виходить сила, що освячує все тіло. І так само в середовищі самих коенів є два рівня за ступенем прояву святості: один — коли коени моторні і не потребують на будь-який зовнішній вплив, і другий, на якому можливо становище «сну» і необхідно прискорити і розбудити.
Насправді, стан сну взагалі не властивий Божественній сутності душі тому, що це рівень постійного зв’язку зі Всевишнім. Але в точці її прояву в мозку людини може виникати стан сну. Як сказано в Пісні Пісень: «Я сплю — серце моє не спить». Навіть коли джерело віри в людському мозку спить, сутність душі не спить. Завдання людини полягає не в оновленні або створенні джерела віри (воно є завжди в повному обсязі), але в пробудженні його від сну. І тоді воно виконає своє земне призначення і допоможе привести справжнє і повне Позбавлення.
… Поки живемо в цьому світі, ми повинні будити наші іноді дрімаючі душі. І навіть якщо душа не спить, і вона «моторна», слід «підганяти» її ще більше. І так продовжимо підніматися по сходах, межа яких — тільки Небеса!
