Тижнева глава Кі теце

Тисячу років тому жив в Німеччині великий талмудист, засновник ашкеназського напрямку Алохі — рабейну Гершом бен Юда. Рабейну Гершом прославився завдяки тому, що змінив 2 правила в сімейному житті євреїв. Відповідно до закону Тори, чоловікові дозволено одружуватися більше, ніж на одній жінці. Іудаїзм не заохочує це, але дозволяє: Авраам був одружений на Сарі, але коли вона зрозуміла, що безплідна, то сама запропонувала йому одружитися на Агарь; праотець Яків хотів одружитися на Рахелі, але Лаван обдурив його, і в результаті він одружився на її сестрі Леї, а потім вже взяв за дружину і Рахель. Але в основному чоловіки одружувалися на одній жінці, як на початку творіння, коли Бог створив Адама і Хаву. Про їх шлюбний союз сказано: «Він приліпився до своєї дружини і стали єдиною плоттю». Такий був задум Всевишнього.
Тора говорить, що якщо чоловік хоче розлучитися зі своєю дружиною, то він всього лише зобов’язаний вручити їй розвідний лист, а потім має право виставити її з дому. Рабейну Гершом змінив цей закон, видавши прогресивнішу постанову. Ще в першій книзі Тори йдеться про важливий елемент інституту єврейського шлюбу. Коли брат Рівки Лаван і її мати дають згоду на шлюб з Іцхоком, вони кажуть: «Покличемо дівчину, і запитаймо її». Раші коментує цей вірш так: «Звідси випливає, що жінку видають заміж тільки з її згоди». Рабейну Гершом ухвалив, що згода жінки потрібно не тільки на укладення шлюбу, але і на його розірвання. Так в іудаїзмі більш 1000-і років тому був введений закон, який визнає згоду дружини вирішальним фактором для розлучення.
Не дивно, що ім’я рабейну Гершома широко шановане в середовищі єврейського народу і у нього є особливий титул «Світоч діаспори». Любавицький ребе так пояснює це. Назва місяця елул складається з початкових літер слів вірша «Я належу своєму коханому і коханий мій належить мені». «Пісня пісень» — це алегорія про відносини Всевишнього і єврейського народу, які уподібнюються любовним узам чоловіка і жінки. Що Бог велить, Він теж виконує. І якщо рабейну Гершом каже, що чоловік не може розлучитися з дружиною проти її волі, то і Господь не може розірвати Свій союз з народом Ізраїлю, який на це не погодиться. Також є друга постанова: чоловік не може одружитися з кількома жінками. І якщо Бог обрав громаду Ізраїлю Собі в дружини, Йому забороняється брати другу дружину — інший народ — до народу Ізраїлю. Ребе каже, що цими двома постановами рабейну Гершом висвітлив темряву вигнання як «Світоч діаспори». Раші писав: «Він приніс світло Тори євреям вигнання, і всі ми живемо висловами його вуст…»